Долати хворобу краще в стаціонарі

Останнім часом, зокрема в році, що минув, помітна тенденція росту числа пацієнтів стаціонару Миронівської центральної районної лікарні у порівнянні з попередніми роками.

Хворіти стали більше?

В деякій мірі — так. Раніше люди вважали за краще при можливості лікуватися амбулаторно. Тепер же обирають стаціонар. Бо тут долати хворобу комфортніше, ніж вдома. Складових такого комфорту кілька.

Що хворому найбільше потрібно? Медикаменти. Сьогодні вони дуже дорогі. Тому у нас в стаціонарі невідкладну швидку допомогу на початковому етапі лікування стараємося забезпечити за рахунок бюджету.

Далі — ставлення до пацієнтів персоналу. У нас в районі цьому особлива увага. І не ми самі так про себе говоримо, а посилаємося виключно на оцінку нашої роботи хворих, які лікувалися в інших закладах і мають змогу порівнювати.

Не останнє значення має харчування. 2,90 — 3,18 грн. на кожного хворого на добу витрачається для харчування. Для порівняння: в лікарнях сусідніх районів ця цифра у два рази менша. Це тому, що сільськогосподарські структури району безкоштовно виділяють для лікарні продукти. І не лише великі господарства і підприємства, а й кооперативи, фермери, задіяні до цієї справи. Вони почергово передають до лікарні щомісяця 120- 150 кг м"яса, молоко. ВАТ "Миронівський ЗВКК" щомісяця дає нам 100 літрів олії. Дякуючи населенню, маємо картоплю і овочі. І все безкоштовно.

Отже, якщо людина знає, що тут її нагодують, доглянуть, то чому б і не пролежати 10-12 днів не вдома, а в лікарні, відокремившись від усіх побутових турбот та проблем і зайнятися лише власним здоров'ям.

Це все те, що стаціонар дає хворому. І в цьому його перевага над іншими формами лікування.

Є й інші причини того, що хворих тут у нас побільшало. До об'єктивних належать, насамперед, природні фактори. Минулого року вони були не дуже сприятливими для хворих-хроніків. Спостерігалося багато загострень бронхітів, пневмоній, серцево-судинних хвороб. З усіма цими недугами люди змушені були лягати в стаціонар через їх несподіване раптове загострення.

До цієї категорії хворих я б відніс і особливо соціально незахищену групу. Такі хворі взагалі не лікуються ніколи, бо не мають за що. А в минулому році і вони змушені були лягти в стаціонар, бо, мабуть, вже дуже "припекло" і їх забрала "швидка". Років п'ятнадцять тому таких хворих було 6-8% із загального числа пацієнтів стаціонару. За минулий рік — 18%. Ось такі у нас справи.

Як буде в нинішньому році, не знаю. Хотілося б, щоб хворих стало менше. А для тих, хто прийде до нас, щоб лягти у стаціонар, чи кого привезуть "швидкою", ми будемо намагатися забезпечити тут хороші умови догляду і лікування. І далі сподіваємося на розуміння і допомогу спонсорів, бо, на превеликий жаль, бюджетних коштів і в цьому році нам не вистачить.

Б. ТОНКОВИД, заступник головного лікаря райлікарні з медичної частини.