Історія — її життя

Історія... В цьому слові пульсує життя. Життя землі, життя народів, життя кожної живої істоти. Саме вона, історія, фіксує відлік початку і доводить неминучість кінця. Ось такі переконання день за днем спонукають вчителя історії Миронівської ЗОШ №2 Валентину Віталіївну Глобу поринати в глибини історичних таємниць і розповідати про них дітям. Хоч здається, що зовсім недавно вона сама була дитиною і не могла переслухати розповіді батька про відважних гайдамаків, про злого Чінгісхана, про вродливу, але жорстоку королеву Марго.

Добре пам'ятає Валентина Віталіївна і той день, коли їй, дівчинці років восьми, подарували книгу про сміливого козака, який воював за свою неньку - Україну. Читала її вдень і вночі. Це перша книга, яку маленька Валя прочитала і перечитувала знову. Мабуть, ще тоді в її серці зародилася малесенька зернинка любові до історії і проросла вона після змістовних та цікавих уроків історії Фаїни Станіславівни Тонковид. Кожен наступний урок вчителя доводив, що історія — це компас життя, стрілки якого вказують лише на одне: вона буде вивчати і досліджувати історію. А потім свої знання обов'язково передаватиме дітям. Так і народилася мрія стати вчителем історії.

Після закінчення Миронівської ЗОШ №2 в 1981 році Валентина Віталіївна Глоба здає документи до Київського університету імені Тараса Григоровича Шевченка на історичний факультет. До заповітної мрії, так би мовити, залишився один крок, та не судилося...

Дівчина повертається в Миронівку і влаштовується на роботу в реєстратуру Миронівської районної лікарні. Працюючи тут, Валя переконується в тому, що свої знання і потенціал вона реалізує, лише постійно спілкуючись з дітьми. Тому в 1983 році Валентина Глоба стає старшою піонервожатою рідної Миронівської ЗОШ №2.

Скоро у неї з'являється сім'я, турбот побільшало. Однак сімейні проблеми не відбивають у молодої жінки бажання до науки, навпаки — Валя ще з більшою наполегливістю готується до екзаменів і таки вступає до Київського педагогічного інституту імені М. Горького на історичний факультет. Навчається на заочному відділенні.

Коли ж у Валентини народжується син, молода, закохана в історію, мама дає йому стародавнє князівське ім'я Ростислав. Чи то ім'я ріднить хлопця з історією, чи материнські гени відіграли свою роль, та сьогодні вже 17-річний Ростислав цікавиться історією не менше, ніж мама, хоч і мріє стати економістом. Валентина Віталіївна пишається сином і всіляко намагається розвивати здібності хлопця, які закладено природою.

Любов до сина зовсім не перешкоджає В.В.Глобі від чистого серця любити і своїх учнів. Викладаючи предмети — історію, правознавство, людина і суспільство, вона віддає їм частинку своєї доброї душі і учні залюбки крокують з мудрим вчителем по загадковій країні знань, розгадуючи разом секрети наук. Крім того, Валентина Віталіївна — класний керівник. Вже не перший рік веде гурток «Правовий меридіан». Наполеглива праця і бажання прищепити дітям любов до історії дають на сьогодні хороші наслідки. Її учні — неодноразові переможці та призери районних і обласних конкурсів. Зокрема, учениця 9-Б класу Кушпер Ірина на другому етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства зайняла перше місце серед учнів дев'ятих класів. В 2003-2004 роках учениця 8-Б класу Соловйова Марина на районній олімпіаді з історії зайняла перше місце, а на обласній — четверте. В районній туристсько-краєзнавчій експедиції «Краса і біль України» вихованці В.В. Глоби (2002 рік) зайняли перше місце, в обласній — третє. Тож недаремно Валентина Віталіївна, взявши участь у конкурсі «Учитель року-2004», вийшла переможцем у номінації «Історія» і була відзначена Грамотою відділу освіти Миронівської райдержадміністрації та грошовою премією.

Л. БОРИСЕНКО