Останнім часом наша районка, як і інші газети, рясніє оголошеннями, в яких пропонується робота спеціалістам багатьох професій. Працювати запрошують слюсарів і будівельників, водіїв і столярів, електриків і електрозварників, трактористів і комбайнерів. І це далеко не повний перелік спеціальностей, на які існує надзвичайно великий попит. За даними ж районного центру зайнятості на 23 лютого 2005 року на обліку перебуває 1108 чоловік, статус безробітного з них мають 1046. Виникає запитання: чому ж при такому розмаїтті вільних вакансій майже кожен четвертий житель району має статус безробітного? Можна висувати різні припущення, однак факт залишається фактом.

Нещодавно мені довелося побувати в одній з шкіл Миронівки і, спілкуючись з старшокласниками, мимохідь поцікавилася, яку професію вони мріють здобути після закінчення школи. Відповіді були відвертими і аргументованими. Хтось вирішив стати юристом, хтось — банкіром, а дехто запевнив, що прикладе усіх зусиль, аби здобути професію дизайнера-модельєра. Серед моїх співбесідників також були майбутні психологи, приватні підприємці, працівники органів внутрішніх справ, військові, податкові інспектори, менеджери... Перераховувати назви вишуканих і престижних спеціальностей, які забажали обрати учні, можна ще довго. Здається, залишилось порадіти за нашу молодь. Зросло розумне і цілеспрямоване покоління. Воно добре орієнтується в усіх політичних та економічних аспектах країни. Тверезо оцінює ситуацію, яка склалася на сьогоднішній день в Україні. Однак існує одне велике "але". Ніхто з випускників не виявив бажання господарювати в полі.

Після цих роздумів у мене виникла ідея поспілкуватись з першокласниками, дітьми, які ще не можуть думати про престижність професії чи заробітну платню і поставити їм таке ж запитання, як і випускникам.

Тільки-но пролунало моє запитання, як в класі замерехтіли підняті рученята і почулись дзвінкі голосочки.

— Я буду продавцем, — серйозно заявила дівчинка, що сиділа на першій парті.

— Я продаватиму хліб, печиво і цукерки.

— Я теж хочу бути продавцем. Тільки я хотіла б продавати пральний порошок і мило.

— А я мрію стати лікарем, — тихенько, але впевнено повідало дівча з карими оченятами.

— Я обов'язково стану спортсменом, — вигукнув білявий хлопчик.

— А я хочу будувати будинки для людей, — почувся голос хлопченяти з другої парти.

— А я мрію стати шофером, — почувся ще один голосок...

Мій погляд зупинився на хлопчикові, який все не наважувався підняти руку.

— Ким же ти будеш, маленький боягузику? — поцікавилась я.

— Я стану комбайнером, — почулось у відповідь.

Вдивляючись у його голубі, мов небо, оченята, я зрозуміла: ось вона, надія нашої неньки-України, ось вони, ті руки, які сіятимуть хліб. І лише від нас, дорослих, залежить, щоб мрії і бажання цього підростаючого покоління не змінилися з роками.

Л. БОРИСЕНКО


Китай: погляд зсередини

— Володимире Івановичу, чому ви їздили до Китаю?

— Мене запросила до себе Академія аграрних наук Синьцзян - Уйгурського автономного району. Мета поїздки — продовження співробітництва нашого інституту з цією Академією, яке було започатковане в 1995 році, в плані обміну селекційним матеріалом, а в подальшому — і спеціалістами для наукового стажування.

Я побував у трьох містах провінції в тому числі в її столиці Урумчі.

— І які ваші враження від поїздки?

— Вражень багато. Але спочатку суто професійна оцінка. Китай зацікавлений в розвитку аграрної науки. На це виділяється багато коштів, які йдуть, в першу чергу, на селекційну роботу та на підвищення кваліфікації кадрів. Молоді спеціалісти проходять стажування не лише в своїй країні, а й за кордоном. Наприклад, в Казахстані. Зарплата науковців сягає від 70 доларів США (у лаборантів) до 300-400 — у докторів наук. До речі, там існує лише один науковий ступінь, а не декілька, як на Україні.

— В усьому світі вважається, що китайці — працьовитий народ...

— Так, я особисто в цьому пересвідчився. Робочий час чітко розписаний. Кожен працівник знає, що і коли повинен зробити. Дисципліна дуже сувора. Лінивих на роботі не тримають. В одній установі побачив плакат з написом: "Не хочеш добре працювати, будеш добре шукати роботу". Це дослівний переклад. Коментувати його не потрібно. Вислів говорить сам за себе.

— Володимире Івановичу, що вам найбільше запам'яталося?

— Почну знову ж таки з аграрного сектору. Сільгоспвиробництво Китаю складається з дрібних приватних господарств. Таких сільгосппідприємств, як у нас, там не існує. Приватники займаються скотарством, вирощують бавовник, пшеницю, кукурудзу, садові культури.

Живуть китайці комунами у глиняних хатках. Городів біля своїх будиночків ніхто не тримає. Земельні наділи передаються у спадщину від батька до сина. Навіть своїх померлих китайці ховають на своїй же землі.

В цій країні минуле поєднується з сучасним. В містах — багатоповерхівки, мобільні телефони, сучасні автомашини. І тут же — старенький китаєць осликом перевозить якийсь вантаж. На вулицях міст майже через кожні 5 метрів працюють невеличкі закусочні, всілякі магазинчики та майстерні. До речі, їжа в Китаї недорога, навіть у ресторанах. За півтора долара, в національній валюті України це 7-8 грн., можна наїстися так, що і з-за столу не встанеш.

— Страви смачні?

— Дуже. В основному готують салати, блюда з овочів, рибу, курятину, плов, пельмені з різною начинкою, м'ясо на шампурах тощо. Але, як правило, страви гострі.

Цікаве приготування страви типу фондю. Кожен з присутніх сам собі за столом готує шматочки м'яса в соусі, який кипить в спеціальних соусницях перед гостями.

Кинулося в око ще й те, що горілку там, практично, не п'ють. П'яний китаєць — явище незвичне. Зазначу, що ні мінеральної, ні газованої води ніхто не вживає. Лише чай. І то без цукру. Вважається, що цукор шкідливий для здоров'я. Тому його вживання взагалі обмежують.

Загалом китайці ведуть здоровий спосіб життя. Мене вразило, що кожного ранку всі працівники, незалежно від посади, на свіжому повітрі виконують гімнастичні вправи. А гімнастикою займаються змалечку. У школах та дитячих садках фізкультурі приділяють велику увагу.

— Як держава дбає про підростаюче покоління?

— Діти — наше майбутнє. Ця аксіома життя відома і в Китаї. Тому там підростаючому поколінню приділяють особливу увагу. В кожному дитячому садку існують програми розвитку дітей. Туди входять заняття малюванням, музикою, фізкультурою. Дитина розвивається і за допомогою конструктора, а конструктор не один на всіх. Кожне маля має свій. Загальна освіта до 9 класів — обов'язкова.

Така цікава деталь. Сім'ям етнічних китайців передбачена допомога держави лише на одну дитину. На інших дітей вона не поширюється. А от національним меншинам допомога надається на двох-трьох дітей.

Довелося побувати і в лікарні. Тут відбувається поєднання сучасної медицини з традиційною китайською. Поряд з новим медичним обладнанням використовується голковколювання, лікування травами та різними природними речовинами, корисними з точки зору китайських медиків. Для нас таке лікування здається надто дивним.

А взагалі всі враження від поїздки до Китаю не можливо передати словами. Потрібно самому відчути атмосферу, яка там панує, відчути китайський колорит. Я задоволений відрядженням. У китайців чому повчитися. Так само, як і їм є що перейняти в українців.

Інтерв'ю вів О. ГЛУЩЕНКО


Весна вже ступила в сіни. Отже, усі, хто звик тримати у себе курей, гусей та каченят, перебувають в очікуванні приємних турбот. З кошиками та ящиками поспішають до інкубатора, щоб накупити того писклявого пухнастого дива. А потім впродовж весни та літа не знати собі спокою — турбуватися, піклуватися і, зрештою, залишатися задоволеними. І тому щосезону наші люди все більше розширюють свої домашні птахоферми.

Щоправда, ходять чутки про те, нібито нашого інкубатора вже немає. Так це чи ні? Відповідь на це запитання можна одержати тільки в Олександра Андрійовича ТОВСТОНОЖЕНКА. Він — голова правління ЗАТ "Миронівський інкубатор" і наш співрозмовник.

— Чутки перебільшені. Інкубатор у Миронівці як був так і залишається. Хоча деякі організаційні зміни відбулися. Наше закрите акціонерне товариство увійшло в холдингову компанію "Миронівський хлібопродукт", яку ще називають "Наша ряба". Члени компанії стали співвласниками частини акцій нашого підприємства.

— Та ж чи вигідне для вас таке об'єднання?

— Безперечно. Тепер наше підприємство забезпечене достатнім об'ємом роботи, який дозволяють його потужності.

— Це добре. І все ж, Олександре Андрійовичу, наших читачів більше цікавлять курчата та каченята.

— Авжеж. Думаю, всі, хто купив у нас торік молодняк домашньої птиці, а це близько 300 тисяч голів, залишилися задоволеними. Ми реалізовували курчат-бройлерів та курчат яйценосних порід "Срібляста адлерівська", "Домінант", "Ломан Браун", каченят-бройлерів "Благоварський крос", "Українська глива", гусей "Горьківська". Переважна більшість цих ліній реалізовуватиметься і в році нинішньому. Крім того, як повідомлялося, є вже і новинки. Це угорські великі сірі гуси, вага яких у дорослому віці сягає 7- 9 кілограмів . Вже перші птиці пішли на реалізацію. На підході нова партія —11 березня. Так що запрошуємо всіх бажаючих до нас в інкубатор.

— Олександре Андрійовичу, багато жителів району хотіли б вирощувати у своєму господарстві індиків. Чи могло б ваше підприємство задовольнити таке їхнє бажання?

— Все не так просто. Справа в тому, що в Україні немає жодної племінної індоферми. А саме з такої ферми починається справа. І все ж деякі намітки щодо інкубації індичат у нас є.

— І, нарешті, кілька п оряд щодо вигодовування молодняку.

— Нормальний розвиток птиці неможливий без унікального комбікорму "Мультигейн", який виробляється у нас в СП "Київ-Атлантик Україна". Починати треба з стартового "Мультигейну". А купити комбікорм можна як у нас, так і в "Атлантику".

— Що ж, Олександре Андрійовичу, будемо сподіватися, що в рік "Золотого Півня" і ви будете з прибутками, і ті, хто стане вашим покупцем, не пошкодує, що взявся за розведення птиці.

Інтерв'ю вела О. КОРНАЧЕВСЬКА


На запитання наших читачів відповідає зав. сектором по роз'яснювальній роботі Миронівського відділення Обухівської ОДПІ В.В. ДЕНЬГА

Податок за орендований автомобіль

“Ми орендуємо автомобіль у фізичної особи. Як правильно утримувати податок ?

Головний бухгалтер малого підприємства.

Відповідно до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб “ доход від оренди автомобіля у фізичної особи входить до складу загального місячного та річного оподатковуваного доходу. Орендна плата за рухоме майно обкладається податком з доходів у загальному порядку. А саме, виплачуючи фізичній особі - орендодавцю доход від надання автомобіля в оренду, підприємство-орендар утримує податок з доходів за ставкою 13 %. Обкладанню податком підлягає вся сума орендної плати, передбаченої в договорі. Доход у вигляді орендної плати не є заробітною платою, тому податкову соціальну пільгу до нього не застосовують.

Отримали доходи, задекларуйте їх

«Крім заробітку на основній роботі, протягом минулого року я отримував ще додаткові доходи. Це досить значні суми. Думаю, їх потрібно задекларувати. Як це зробити?»

(З дзвінка до редакції).

— Річна декларація про майновий стан і доходи подається до 1 квітня 2005 року платником податку до податкового органу. Платник зобов'язаний подавати таку декларацію відповідно до Закону. Якщо окремі види оподатковуваних доходів не підлягають оподаткуванню при їх нарахуванні, то платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію.

Декларацію також подають фізичні особи, які отримують доход не від податкового агента, а від іншої фізичної особи (оранка городів, здача квартири, послуги нотаріуса). Податковий агент — це підприємство або підприємець, який зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів до бюджету та подавати податкову звітність до податкових органів. Платники податку зобов'язані вести книгу обліку доходів і витрат.

Декларацію зобов'язані подати і громадяни, які отримують іноземні доходи.

Крім того, декларацію мають право подати громадяни, у яких є право на отримання податкового кредиту.

Право на податковий кредит має платник податку за наслідками 2004 року. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, сплачені на користь закладів освіти, а саме, касовий ордер або квитанція чи інший розрахунковий документ. Договір з навчальним закладом повинен бути тристороннім: платник податку — студент — вуз. До податкового кредиту можна включити суму не більше 510 грн. за кожний повний чи неповний місяць навчання протягом року. Загальна сума податкового кредиту не може перевищувати суми заробітної плати за рік. Основні документи, що додаються до декларації, — це довідка про зарплату за 2004 рік; копія угоди на навчання; копія ідентифікаційного номера; копія паспорта; копія свідоцтва про народження, копії корінців квитанцій. Кошти, сплачені за навчання у 2003 та 2005 роках, до складу податкового кредиту не включаються. Право на нарахування податкового кредиту на наступні роки не переноситься.

Декларацію можна отримати в податковій інспекції і самостійно заповнити розрахунок. Телефони для довідок: 5-14-88, 5-13-86.

 

Пояснення дає заступник начальника - начальник відділу СПОВ управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі К.П. РАДЧЕНКО

Про персоніфіковану звітність

« В минулому році я став підприємцем. Хотів би знати, як ведеться подання персоніфікованої звітності до Пенсійного фонду?»

(З дзвінка до редакції)

— Згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1 V від 09.07.03р. та «Порядком формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 10.06.04р. № 7-6, страхувальники (до яких відносяться і підприємці) подають персоніфіковану звітність за 2004 рік. Адже для призначення пенсії, починаючи з 2004 року, страховий стаж за кожний місяць зараховується за умови сплати мінімального страхового внеску до Пенсійного фонду України. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою мінімального страхового внеску, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний мі сяць була не меншою мінімального страхового внеску.

При здачі персоніфікованої звітності фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, заповнюють такі форми: «Заява-С», «Індані-СПД», «Ярлик-розписка», зразки яких надаються Пенсійним фондом. Вказані форми реєструються у базі даних відділу персоніфікованого обліку. При виявленні помилок у вищезгаданих формах страхувальнику видається протокол контролю пачок (пачки), у якому вказуються помилки, які допущені при заповненні персоніфікованої звітності. Для того, щоб заповнити вказані форми, підприємцю потрібно мати документи, які відображають суми сплаченого фіксованого або єдиного податку, чистого прибутку, свідоцтво про реєстрацію фізичної особи. Для підприємців, в яких працювали наймані працівники, потрібні і трудові угоди з цими працівниками.

Ознайомитися з персоніфікованою звітністю підприємцям допоможуть такі періодичні видання: журнал «Все про бухгалтерський облік» № 12 (1045) від 07.02.05р., журнал «Вісник пенсійного фонду України» № 8(26) 2004, журнал «Вісник пенсійного фонду України» № 11(29) 2004, газета «Миронівський край» від 28.12.04р.. За більш детальними поясненнями стосовно персоніфікованої звітності звертайтеся до відділу персоніфікованого обліку управління ПФУ у Миронівському районі по телефону 5-70-87.

У випадку неподання персоніфікованої звітності до 1 квітня 2005 року, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей Пенсійний фонд може застосувати до страхувальника штраф у розмірі 10% від суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період (тобто рік), за кожен повний або неповний місяць затримки подання звітності, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При повторному порушенні протягом року — 20% від названих сум, але не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А на посадових осіб — адмінштраф від 136 до 255 грн. Такі вимоги висуває Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03 р. .№ 1058-ІУ.


Дідусь та бабуся Ш. прожили вже на білому світі багато літ. І завжди вірили в порядність людей. Якось, коли бабусі вдома не було, біля їхнього двору загальмувала іномарка. Звідти вийшли інтелігентного вигляду люди. Постукали у двері, запитали дозволу увійти..

Чи були в них гіпнотичні та артистичні здібності, сказати важко. Та, мабуть, уміли добре говорити. Бо так забалакали старенького, що не зчувся він, як чужі уже увійшли до кімнати, відчинили шафу і там серед білизни знайшли гроші.

Забрали всі. І сума таки була чималенька. Бо складало подружжя гривню до гривні вже давно. Звідки знали нахаби, де шукати? А де ж, скажіть, переважна більшість людей ховає гроші? Серед білизни.

А то якось холодної днини до самотньої бабусі Д. постукали цигани з немовлям на руках.

—Пустіть переповити дитя, — просили.

Звичайно, сердечна бабуся впустила. Запропонувала, куди можна маля покласти. Але сухі пелюшки для дитини циганок турбували менше всього. Їхньою метою були гроші. І вони таки відібрали в старенької жінки останні 50 гривень, які та відклала на газ.

На подвір'ї пенсіонерки Г,. стояла гарна лавочка на металевих ніжках. Схожа на ті, які ставлять у парках. Сьогодні лавочки вже немає. Зловмисники прийшли сюди вночі і викрали ті ніжки, аби здати їх на металобрухт.

Це лише останні випадки шахрайства та крадіжок, які трапилися в нашому селі. Та бувало і раніше, особливо в нічний час, коли злодії проникали на подвір'я найчастіше самотніх людей похилого віку, забирали метал, легку живність. А останнім часом з'явилися заїжджі аферисти, про яких я розповів вище. Ось тому, користуючись нагодою, звертаюся до пустовітчан. І не тільки.

Найперше, не залишайте будинки незамкненими, якщо десь ідете навіть на хвилину-другу. Ховайте ключі в надійному місці. А як побачите чужих підозрілих людей на вулиці, телефонуйте до сільської ради чи міліції. Коли зупинився в селі чужий автомобіль, запишіть його номер, колір, марку. Бо є такі гастролери, які під виглядом заготовувачів насіння, горіхів, пір'я ведуть розвідку помешкань, щоб потім обібрати.

Будьте пильні. Цим ви збережете майно і допоможете міліції затримати злочинців.

Д. ЧАЛИЙ, сільський голова с.Пустовіти

Извините за ошибку!