На сьогоднішній день в міській раді розглядається питання збільшення тарифів на обслуговування будинків та прибудинкових територій. Прокоментувати це ми попросили Миронівського міського голову В.М. МАТВЄЄВА.
— Починаючи з 2000-го року, тарифи на житлові послуги не збільшувалися. А з того часу зросла і зростає ціна на газ, збільшилася мінімальна заробітна плата в 4,8 рази. А це два основні показники, які використовуються при формуванні тарифів.
Зараз ВЖ РЕП працює як аварійна служба. Планово-попереджувальні ремонти не проводяться — не вистачає коштів. Навіть при 100-відсотковій проплаті від населення підприємство несе збитки. Тому на даний час проводиться обґрунтування витрат і тарифів на житлові послуги.
Я розумію, що такий крок викличе шквал негативних емоцій. В мене самого від цього крається серце. Але так далі продовжуватися не може. І ми змушені будемо зробити цей непопулярний хід.
— Чи є якась альтернатива?
— Альтернатива є. Жителі багатоповерхівок можуть створити об'єднання співвласників, які вирішуватимуть, куди і які кошти витрачати. Але існує одна умова. Повинен обов'язково забезпечуватися санітарний стан і технічний стан будинків.
Діти— наше майбутнє. Цей вислів ми вживаємо досить часто. Але чи докладаємо усіх зусиль, аби наші дітлахи зросли фізично, психічно та інтелектуально розвинутими? Для них облаштовуються комп'ютерні класи, проводяться різні секції та гуртки, організовуються різні екскурсії... Так. Це дуже добре. Та, разом з тим, ми іноді забуваємо про найголовніше, —що вони просто діти. Їм, перш за все, хочеться гратися, бігати, стрибати, перевертатись, лазити, кататись, спілкуватись.
Простуючи центром нашого міста Миронівки, я неодноразово спостерігала за тим, як біля пам'ятника Леніна збираються молоді мами зі своїми малюками. Вони возять їх у колясках, водять за ручку. Можна також тут побачити і дітей років 8-12, що граються у різні ігри, бігають навколо постаменту вождя. На перший погляд, начебто все добре. Однак виникає запитання, чому саме це місце обрали вони для відпочинку? З ним я і звернулась до молодих мам та до дітей. І ось які пояснення отримала.
Наталя: «Я—миронівчанка. Маю донечок: Анастасію, якій незабаром виповниться 3 роки, і Софію, якій лише 1 рік. Кожного дня ми з дітками виходимо на прогулянку. На жаль, у нашому місті немає зони відпочинку, гарного парку чи дитячого майданчика, де б ми могли відпочивати. Тому й прогулюємось вздовж центральної вулиці міста, зупиняємось на деякий час біля пам'ятника Леніну. Тут завжди охайно і прибрано, а влітку на клумбах ростуть чудові квіти. Тому діти і линуть сюди.
Пам'ятаю ті часи, коли розпочалося будівництво зони відпочинку. Стільки надій покладалося на неї. Я мріяла, що мої діти матимуть можливість не лише комфортно відпочивати, а й спостерігати за природою, гратися на гральному майданчику, радіти спілкуванню з своїми ровесниками. Однак будівництво припинилося, територія заросла бур'янами... А на гральному майданчику не залишилося жодної полагодженої гойдалки».
До розмови приєдналася ще одна молода матуся – Світлана : «Моїй доньці, Анастасії, рік і 9 місяців. Вона дуже жвава дівчинка. Любить бігати, стрибати, гратися іграшками з подружками. Одна біда — немає у нас в Миронівці такого місця, куди б ми могли привести своїх діток, аби вони досхочу погралися, а ми відпочили від домашніх турбот. У парках, що розміщуються у центрі міста, не те, що майданчиків дитячих немає, навіть лавочок не знайдеш. Крім того, територія цих парків дуже забруднена. З дітьми туди йти небезпечно».
Такої ж думки була й третя співрозмовниця, матуся дворічної Вероніки — Валентина . Вона лише додала: «У нас біля будинку ще не так давно стояло кілька гойдалок та карусель. На сьогодні ж вони розламані. Милують око біля будинку два великі сміттєбаки, від яких, особливо влітку, несе сморід. Деякий час я з донькою ходила до інших будинків, аби погратися та покатати її. Однак каруселі і там зіпсувалися, а лагодити їх ніхто не має бажання».
Зацікавившись нашою бесідою, підійшло двоє дівчаток. Вони прогулювались із собачкою. Оксанка і Юлечка (так звали подруг) розповіли, що зараз прямують до центрального стадіону, аби посидіти там на лавочці, відпочити, погомоніти. А зазвичай вони приходять сюди — до пам'ятника, адже інших місць відпочинку просто не існує.
На моє запитання, чи хотіли б вони, щоб у Миронівці була побудована зона відпочинку для дітей, усі присутні відповіли одноголосно: «Так, це наша мрія!»
Є над чим замислитись...
Л. БОРИСЕНКО
"Людина року- 2004"
В нашому районі не так вже й багато сільськогосподарських підприємств, які з року в рік входять в число найкращих. Державне підприємство дослідне господарство "Еліта" саме з таких. Але не завжди воно займало передові позиції. Стрімкий підйом господарства почався відтоді, коли директором ДГ "Еліта" став Валентин Сергійович Кочмарський.
В.С. Кочмарський родом з села Івча Літенського району Вінницької області. Закінчив школу із золотою медаллю. Вступив на навчання до Білоцерківського сільськогосподарського інституту. З 1986 року — заступник голови колгоспу по кормовиробництву в селі Яхни Фастівського району. Далі — служба в Армії. Після демобілізації з травня 1988 року — агроном-насіннєвод ДГ "Еліта". З березня 1999-го — президент АТ "Мрія" села Пії Миронівського району. З січня 2000-го року — директор ДГ "Еліта". В. С. Кочмарський — кандидат сільськогосподарських наук. А минулого року його визнано лауреатом загальноукраїнської програми «Людина року-2004» в номінації «Аграрій року».
Підприємство дісталося йому не в найкращому стані. За чотири роки свого директорства Валентин Сергійович зумів його підняти і вивести в найкращі не лише на Миронівщині.
За показниками господарсько-фінансової діяльності серед дослідних господарств Української Академії аграрних наук ДГ "Еліта" в 2000-у, 2002-у і 2003-у роках посідало перші місця. Колектив підприємства неодноразово нагороджувався Почесними грамотами Миронівської райдержадміністрації та райкому профспілки працівників АПК за перше місце з виробництва продукції тваринництва серед сільськогосподарських колективів району, а також Грамотами та Дипломами оргкомітету ХІ V та Х V Міжнародних виставок-ярмарків "Агро-2002" і "Агро-2003" за досягнення в селекційно-племінній роботі з розведення свиней.
В.С. Кочмарський, отримуючи ці нагороди, завжди зазначав, що це заслуга всіх трудівників господарства. Але погодьтесь, що без вмілого, вимогливого керівника жодне підприємство не в змозі досягти таких вагомих результатів. Тож недаремно за високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю, розвиток насінництва Київщини, вагомий особистий внесок у впровадження високоефективних наукових розробок у сільськогосподарське виробництво В.С. Кочмарський отримував різні почесні нагороди. А за підсумками 2002-го він став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Кращий роботодавець року» в Київській області.
Звісно, що не завжди працівникам господарства подобається вимогливість керівника. Але Валентин Сергійович цим не дуже переймається, бо відомо, що всім не вгодиш. Та ті позитивні зрушення і здобутки, які має ДГ "Еліта", ті соціальні програми, які виконуються підприємством, вказують, що в своїй діяльності директор завжди на перше місце ставить благополуччя своїх працівників.
Повернімося в 2000-й рік. Очоливши господарство, В.С. Кочмарський, образно кажучи, взявся за голову. Робітники отримували малу зарплату, ще й існувала заборгованість по її виплаті. На забезпечення життєдіяльності підприємства витрачалися величезні кошти. Валентин Сергійович почав шукати вихід з кризової ситуації. Насамперед, взяв під особистий контроль використання коштів. Став економити. Адже зекономлені гроші — зароблені гроші. Кошти, які з'явилися внаслідок цих дій, директор використав на ремонт приміщень та техніки господарства. За час, що відтоді минув, реконструйовано і капітально відремонтовано склади, навіси та елеваторне обладнання, тваринницькі приміщення і їхнє обладнання, свердловини.
Приділяється належна увага і автопарку. Адже без техніки, як без рук. В. С. Кочмарський не лише зумів зберегти всю наявну техніку, а й навіть відчутно її поповнив. Всі автобуси і машини переведено на дизпаливо. Це вдвічі зменшило використання пального. А відповідно — економія. В автомайстерні робота кипить не лише навесні і влітку, а й взимку. Майстерня опалюється. Тому механіки мають змогу в теплі готувати техніку до весняних робіт. Надійним помічником і порадником директора є завідуючий машинним двором Микола Федорович Маринка. Це людина, яка сумлінно виконує свої обов'язки і в якої, образно кажучи, серце крається при кожній поломці техніки.
Множаться нові сорти
На полях господарства вирощуються та розмножуються нові сорти озимої і ярої пшениці, тритікале, ячменю, гороху, проса, гречки, вівса, в основному сортів Миронівської селекції. Займається ДГ "Еліта" і цукристими. Що ж до урожайності, то вона поступово зростає. Якщо в 2000-у урожайність озимини склала 36,2 цнт/га, то в 2004 — 52,9 цнт/га. Урожайність ярих у 2000-у — 28,2 цнт/га, в минулому році — 30,2 цнт/га. Залікова вага цукрових буряків за останні чотири роки в середньому зросла на 73,9 цнт.
Коли готувався цей матеріал, в господарстві йшла посівна кампанія. Всі трактори і сівалки з самого ранку були в полі. Не покладаючи рук, трудилися трактористи Василь Іванович Осадчий, Віктор Леонтійович Білоус, Петро Миколайович Ганжа, робітники рільничих бригад Юрій Іванович Кукорічко, Катерина Миколаївна Пастернак, Надія Яківна Поліщук та ін. А зерно їм своєчасно підвозили в числі інших водіїв Михайло Миколайович Сидоренко та Юрій Григорович Моргун. Розуміючи важливість цієї справи, трудівники господарства намагалися якнайшвидше посіяти всі необхідні культури. Адже вчасно завершена посівна — запорука хорошого врожаю.
Свинарство — галузь прибуткова
ДГ "Еліта" має близько 800 голів великої рогатої худоби, в тому числі 250 голів дійного стада. До речі, річний надій на корову в минулому році, порівняно до 2000-го, зріс на 1015 кг . Нині кожна корова щодня дає більше 18 літрів молока. Погодьтеся, це гарний показник.
Звісно, якби не хороший догляд за худобою, показники були б набагато меншими. Та оскільки завідуючою молочнотоварної ферми працює Любов Василівна Петренко, можна бути певним — худоба в гарних руках.
У господарства є свій племінний завод по розведенню племінних свиней української м'ясної породи центрального типу. Тут також працюють відповідальні працівники які добросовісно доглядають тварин. Це видно по добовому приросту і по попиту, яким користуються племінні свині ДГ "Еліта". Середньорічне поголів'я — 1500. З них 150 свиноматок. Кожна свиноматка проходить жорсткий відбір. Тому поросята та свині господарства завжди ціняться.
Свинарство — вигідна галузь тваринництва, особливо племінна. Адже племінні свині коштують удвічі дорожче.
Соціальна сфера
Чимало зробило господарство і для своїх працівників. Повністю ліквідовано заборгованість по виплаті заробітної плати. А її розмір зріс майже в п'ять разів.
В.С. Кочмарський постійно вдосконалює організацію праці. Він розуміє, що праця селянина дуже тяжка, тому робить все можливе, щоб її полегшити. Вводяться нові технології, закуповується нове обладнання, що відчутно впливає на покращення роботи.
"Людина, яка важко працює, повинна гарно харчуватися", — вважає директор ДГ "Еліта". Тому харчуванню працівників підприємства приділяється належна увага. Обідають вони щодня в їдальні, куди їх централізовано звозять автобусом. Побували під час обіду в їдальні і ми з фотокореспондентом. Повірте, не кожна жінка так годує свого чоловіка. Тут і борщ зі сметаною, і гречана каша з смаженою печінкою, і млинці з вершками та медом, і консервовані салати, і, звичайно ж, гарячий чай або компот. До речі, вершки та сметана власного виробництва. Вони залишаються після перегонки молока. Мед також свій. Господарство має пасіку. А салати консервують працівники їдальні. Минулого року біля їдальні було посаджено гарний садочок фруктових дерев та полуницю. Їхні плоди йтимуть на стіл сільським трударям. В планах — невеличкий город, де б вирощувались овочі для їдальні.
Не секрет, що молодь не дуже хоче працювати в селі. Тому в кожному господарстві є проблема поповнення кадрів. В ДГ "Еліта" її вирішили по-своєму. Окрім непоганої зарплати, молодим спеціалістам надається житло.
На думку Валентина Сергійовича, керівника повинні турбувати не лише проблеми підприємства. Саме тому господарство допомагає облаштовувати Центральне, П'ятихатки та П ' ятирічку.
За рахунок господарства капітально відремонтовано дах Центральненської ЗОШ та Будинку культури, проведено ремонт медамбулаторії в П'ятирічці, зроблено чудовий ремонт нинішніх приміщень дільничної лікарні та сільської ради, відремонтовано опалення Будинку культури. Господарство безкоштовно харчує учнів школи та вихованців дитячого садка. Будується автономна міні-котельня для Будинку культури. До П ' ятихаток проведена вода. Відбувається поступова газифікація сіл, ремонтуються та будуються автодороги.
Чималу спонсорську допомогу надає господарство і місцевому ансамблю художньої самодіяльності, який не так давно отримав звання "Народний".
І це лише невеликий перелік того, що зробило господарство.
— Все, що ми робимо, робиться для людей, а не для мене особисто, — говорить директор ДГ "Еліта" В.С. Кочмарський. — Ті, хто працюють на землі, хто вирощує хліб, мають право на благополуччя, на нормальні умови життя. І я вірю, що мою діяльність, як керівника господарства, оцінять якщо не зараз, то в майбутньому.
О. ГЛУЩЕНКО
На сьогоднішній день в міській раді розглядається питання збільшення тарифів на обслуговування будинків та прибудинкових територій. Прокоментувати це ми попросили Миронівського міського голову В.М. МАТВЄЄВА.
— Починаючи з 2000-го року, тарифи на житлові послуги не збільшувалися. А з того часу зросла і зростає ціна на газ, збільшилася мінімальна заробітна плата в 4,8 рази. А це два основні показники, які використовуються при формуванні тарифів.
Зараз ВЖ РЕП працює як аварійна служба. Планово-попереджувальні ремонти не проводяться — не вистачає коштів. Навіть при 100-відсотковій проплаті від населення підприємство несе збитки. Тому на даний час проводиться обґрунтування витрат і тарифів на житлові послуги.
Я розумію, що такий крок викличе шквал негативних емоцій. В мене самого від цього крається серце. Але так далі продовжуватися не може. І ми змушені будемо зробити цей непопулярний хід.
— Чи є якась альтернатива?
— Альтернатива є. Жителі багатоповерхівок можуть створити об'єднання співвласників, які вирішуватимуть, куди і які кошти витрачати. Але існує одна умова. Повинен обов'язково забезпечуватися санітарний стан і технічний стан будинків.
ДАІ інформує. Бережіть автомобілі!
Шановні власники автомашин! З початку цього місяця в нашому районі було викрадено три автомобілі — «ВАЗ-21099», «ВАЗ-2107» та «Ниву». Дві машини вкрадено з гаражів, а одну — з двору багатоповерхового будинку. Всі крадіжки сталися вночі.
Тому просимо: будьте обачні. Не залишайте авто без нагляду в нічну пору доби. Перевірте замки і ворота своїх гаражів. Ці запобіжні міри допоможуть вам не стати жертвою злодіїв.
Звертаємося до всіх жителів району: якщо ви стали свідками цих крадіжок. чи маєте якусь інформацію з цього приводу, просимо повідомити за телефоном 5-14-59. Конфіденційність гарантуємо.
В. ТАРАСЕНКО, начальник ВДАІ Миронівського РВ
Буряки вже посіяли
14 квітня механізатори СТОВ «Агросвіт» завершили сівбу цукрових та кормових буряків. Перші зайняли 750 гектарів , кормові — 25.
Роботи проведено за шість днів. Всього на бурякових полях працювало шість посівних агрегатів. Серед тих, хто йшов попереду, механізатор О.П. Ліщенко та В.П. Ситник. Сьогодні в господарстві завершується сівба ячменю, під який тут відведено 850 гектарів . А з понеділка в Карапишах приступлять до сівби кукурудзи.
Д. ПЕТРЕНКО, заступник голови СТОВ «Агросвіт» з рослинництва
До уваги власників худоби
З метою підтримки тваринницької галузі, сільгосппідприємствам та населенню з 1 січня 2005 року проводиться доплата за здані ними заготівельним та переробним підприємствам молодняк ВРХ та кондиційні свині.
Для сільськогосподарських підприємств за молодняк ВРХ доплата становить 1 грн. 30 коп. за 1 кг (мінімальна жива вага 390 кг ); свиней — 1 грн. за 1 кг (мінімальна жива вага 95- 130 кг ).
Для населення: мінімальна жива вага ВРХ становить 300 кг , доплата — 1 грн. 30 коп. за 1 кг ; свиней — вага — 95 -200 кг , доплата 1 грн. за 1 кг .
Щоб отримати необхідну доплату, керівники сільськогосподарських підприємств та населення, які здійснили вищевказаний продаж, повинні подати необхідну документацію до інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції.
А. СКОРИНА, державний інспектор по заготівлі та якості сільськогосподарської продукції
Згоріла навіть підлога
Вночі з 13 на 14 квітня о 4 год. 14 хв. ранку до пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу в Миронівці по вул. Леніна, 135.
Завдяки вмілим діям пожежників вогонь вдалося загасити. Під час ліквідації пожежі начальник СДПЧ-37 О.В. Масло, старший пожежник В.Є. Ситніченко та пожежник С.У. Тимофєєв витягли з квартири, в якій вирував вогонь, її господаря гр. Ц., 1975 р.н.
Було встановлено, що цей молодий чоловік з товаришем закалимили пляшку горілки. Випивши її, Ц. ліг спати. Вночі він прокинувся, запалив цигарку і знову заснув. Ця цигарка і стала причиною пожежі. В квартирі згоріли меблі, підлога, вікно. А від високої температури повідпадала штукатурка. Постраждали і сусідні квартири.
В. НАРІЖНИЙ, інспектор СДПЧ-37


