Вже сьомий рік пішов відтоді, як у складі Миронівського районного споживчого товариства створено споживче товариство «Троянда». Про його становлення, сьогоднішній день і перспективи розповідає голова товариства Анатолій Йосипович КОВАЛЕНКО.

— Кожна нова справа, звичайно, починається непросто. Було і у нас чимало організаційних проблем, а потім і виробничих. Та в «Троянді» підібрався колектив ентузіастів, котрі перед труднощами не звикли п асувати, долали їх разом, беручи на озброєння досвід та уміння, багато працювали, підтримували одне одного. А головне — вірили в успіх. І скоро він прийшов. Судіть самі: в перші роки в штаті «Троянди» працювало всього 10 чоловік. Сьогодні ця цифра подвоїлася. Так само зросла заробітна плата. І це тому, що розширилася наша виробнича сфера, яка включає в себе торгівлю та громадське харчування, а, отже, реалізацію продовольчих товарів та кулінарної продукції власного виробництва — пиріжків, чебуреків, котлет, шашликів..

У цьому переліку, як бачите, немає чогось незвичайного, новітнього, на що б покупець, образно кажучи, накинувся. Подібне готується в переважній більшості закладів громадського харчування впродовж багатьох літ для пересічного і не дуже перебірливого в гурманських пристрастях споживача. І все ж: чому в одних пиріжки черствіють, котлети холонуть, а у нас розкуповуються ще гарячими?

Секретів жодних. По-перше, якість. А точніше, найперша її складова — смак. Це головна вимога до тих же пиріжків та котлет. Вони повинні бути апетитними: з'їла людина і знову хоче. Але не тому, що вона не втамувала голод, а тому, що бажає ще відчути той приємний смак, який викликала у неї наша страва. Тоді і завтра, і через тиждень, і в наступні дні купуватиме лише у нас.

Далі. Вище я сказав, що продукція розкуповується просто від плити. В кожному закладі споживчого товариства, яке займається громадським харчуванням, створено своє меню, яке відповідає контингенту відвідувачів. Кожне підприємство хоче зберегти марку свого закладу там, де воно знаходиться.

І, нарешті, немаловажний факт — ціна. Вона у нас не «кусається». Націнки мінімальні. Тому, втрачаючи копійки на продажу одиниці того чи іншого товару, виграємо в підсумковій реалізації.

От, скажімо, тримаємо великий продовольчий магазин (№3) у Маслівці. Це майже на виїзді з села, в якому багато торгових точок, де можна купити продукти. У нашому магазині вони найдешевші. Хто купує багато, має непоганий виграш. За допомогою правління Миронівського районного споживчого товариства магазин відремонтовано зовні і всередині на рівні євростандарту. Вирішується питання про ремонт другої половини магазину. Відвідувачів тут обслуговують Наталія Володимирівна Купцова та Лариса Анатоліївна Михайленко.

В системі споживчого товариства бар «Зустріч», що на пероні вокзалу. Місце людне. Але ж тут ми не самі. Не знаю, як в сусідів, а у «Зустрічі» справи ідуть добре. І, в першу чергу, не через місце, а тому, що старшим кухарем тут Ольга Василівна Ігнатенко, яка свій багаторічний досвід передала молодій куховарочці Лесі Юхименко. Вона вже самостійно «чаклує» над каструлями та сковорідками. Барменом у «Зустрічі» Надія Миколаївна Малаховська. Уважна до відвідувачів, передбачлива і завжди з усмішкою.

Кафе «Монарх», що в центрі Миронівки, теж є складовою «Троянди». Тут трудиться дві зміни працівників, які постійно турбуються про розширення асортименту страв, культуру обслуговування. Думаю, будь-які мої коментарі з приводу переваг цього закладу перед іншими подібними в районі були б зайві. Це знає кожен, хто провів у нас вечір зустрічі з друзями чи забіг прохолодного дня на декілька хвилин, щоб зігрітися за чашечкою кави. А хто не був у «Монарху», настійно раджу завітати. Тут затишно і тепло, а в спекотний день — прохолодно. Готують смачно, подають до столу вишукано, обслуговують привітно.

Зовсім недавно у нашої «Троянди» з'явилася ще одна «пелюсточка». Це будинок «Ветеран» у Пустовітах, де мешкають самотні старенькі люди. Забезпечуємо їх необхідними продуктами харчування. Все привозимо власним транспортом. Молочні продукти — з кагарлицької «Кагми». Можливо, дехто розмірковує, що шукаємо тут собі вигоду? Так от, жодної вигоди. Скоріше це жест благодійності з нашого боку. Бо ціни, повторюся, помірні. Обслуговуючи «Ветеран», тісно співпрацюємо з сільським головою Дмитром Миколайовичем Чалим, територіальним центром обслуговування непрацездатних громадян.

Ось так, і про людей дбаємо, і себе не ображаємо. За минулий рік до бюджету району перерахували 38 тис. грн. У нас відсутня заборгованість по платежах і податках. Зарплату люди отримують своєчасно. І все ж конкурувати нам дуже важко. Щоб вижити сьогодні, доводиться докладати багато зусиль, аби не допустити збитковості.

Що ж до перспектив, то стояти на місці не збираємося, є деякі накреслення, задуми. Це день завтрашній і не хотів би наперед посвячувати усіх у наші плани. Час покаже.

Сіють. Господарства району продовжують сіяти кукурудзу, сою, досівають соняшник. Кукурудзою вже засіяно 24% прогнозованих площ. Найкраще справи ідуть в СТОВ «Агросвіт» та СТОВ «Україна» — засіяно більш як по 60%, в АЗАТ «Юхни» — близько 40%, в СТОВ «Зоря» — близько 30%. А от у СТОВ «Яхни», Маслівському ДАТ, СГВК «Кип'ячка», СТОВ «Коритище», ТОВ «Пустовіти» сіяти кукурудзу ще не починали.

Близькі до завершення сівби сої у СТОВ «Україна» — 98% прогнозованих площ, у СТОВ «Агросвіт» — 70%, ТОВ ім. О.Г. Бузницького — 44%. Решта господарств ще не бралися до цієї роботи.

Завершили сівбу соняшника у СТОВ «Агросвіт», ТОВ ім. О.Г. Бузницького, ТОВ «Агрофірма Шандра». Скоро справляться з цією роботою у СТОВ «Україна», ТОВ «Пустовіти». У Маслівському ДАТ сівба ведеться повільно. Тут засіяли 20% прогнозованих площ. А у СТОВ «Зоря» та СГВК «Кип'ячка» соняшник ще не сіяли.

Доглядають посіви. Хімічне прополювання посівів озимини гербіцидами завершили у СТОВ «Агросвіт» та АЗАТ «Юхни». Близькі до завершення у ТОВ ім. О.Г. Бузницького та СТОВ «Зоря». Решта господарств до цієї роботи ще не приступали, хоча терміни внесення гербіцидів проходять. Розпочалася фаза виходу пшениці в трубку, коли обробіток гербіцидами стає неможливим. Тому необхідно ретельно обстежити площі і вибірково обробити хоча б засмічені ділянки.

Велику увагу треба зосередити на догляді за посівами цукрових буряків. За прогнозами їм може завдати шкоди звичайний буряковий довгоносик. Тому треба обкопати старі буряковища, бурякові поля та посіви багаторічних трав і обробити канавки інсектицидами. У СТОВ «Україна» ця робота вже почалася.

Садять овочі. У ТОВ ім. О.Г. Бузницького, СТОВ «Агросвіт», СТОВ «Україна» розпочали садити овочі. В цьому році в районі під них відведено 40 га .

А. СВИТКА, начальник відділу з питань рослинництва управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації

27 квітня відбулася чергова сесія Миронівської міської ради. Після тривалого обговорення затверджено бюджет міста на 2005 рік.

Окрім цього, обговорювалося питання підняття тарифів на житлово-комунальні послуги. Начальник ВЖРЕП Т.Н. Ткаченко звернулася до депутатів з проханням дати згоду на підвищення тарифу на житлові послуги в 2,3 раз и за 1м 2 . Таке прохання викликане тим, що тарифи на ці послуги не підвищувалися з 2000 року і при нинішніх розцінках підприємство не в змозі надавати мінімальні послуги.

Більшістю голосів депутати погодились, що тарифи потрібно підвищувати, якщо на це буде згода Державної інспекції по ціноутворенню.

Подібна ситуація склалася і з теплопостачанням та водопостачанням і водовідведенням. Але якщо КП «Миронівкаводоканал» найближчим часом не збирається підвищувати тарифи, то КПТМ «Миронівкатепломережа» в зв'язку з підвищенням цін на енергоносії вирішила це робити.

Передбачається, що ціна для населення за 1м 2 опалювальної площі зросте на 60%. З цього питання депутати не визначилися.

Сесія розглянула і ряд інших питань, по яких винесено відповідні рішення.

На сьогодні Український Червоний Хрест — наймасовіша громадська благодійна організація, яка спрямована на підтримку самотніх хворих похилого віку, інвалідів, дітей-сиріт. В Миронівському районі Товариство Червоного Хреста активно співпрацює з органами державної влади для надання допомоги найбільш незахищеним верствам населення. Нині на Миронівщині діє 51 первинна організація Товариства, які об'єднують більше 5000 членів. У них на обліку майже 790 самотніх бабусь та дідусів, яким надається посильна допомога.

До 5 травня триває загальноукраїнський місячник Червоного Хреста. Наша районна організація активно включилася в нього. Ведеться робота по створенню нових первинних організацій Товариства. Тому звертаюся до керівників підприємств, установ та організацій різних форм власності з проханням посприяти цій роботі. Адже вона важлива і потрібна.

Шановні земляки! Якщо ваші серця відкриті для співчуття, а горе ближнього — ваш біль, приєднуйтеся до нас і творімо милосердя разом.

Рахунок для пожертв №26008302880165 в облдирекції УСБ м. Києва, МФО 321013, код 00434230.

Г. БОНДАРЧУК, голова районної організації Товариства Червоного Хреста

Калинова алея

Шестикласники Олександрівської ЗОШ Сергій Рябченко, Олександр Шкапа, Андрій Малахов та Василь Загика стали ініціаторами, а одночасно і виконавцями хорошої справи. В лісосмузі вони накопали молоденьких саджанців калини, принесли їх до школи і посадили тут калинову алею. Поки що щодня поливають тендітні кущики, сподіваючись, що вони обов'язково приживуться, розквітнуть, а за кілька років ще й плодоноситимуть.

Чому саме калину посадили школярі? Бо це символ нашої неньки-України. Пройдуть роки, за кінчать школу наші сьогоднішні шестикласники, а, може, з села виїдуть. Калинова алея залишиться тоді згадкою про їхню хорошу справу.

Дятел будує оселю

Михайла Федоровича Миколаєнка з оселі покликав стукіт. Але не в двері, а по дереву. Вийшов надвір і бачить, що на стовбурі старого дерева біля школи (це через дорогу навпроти) сидить дятел. Він методично постукує по дереву дзьобом. «Мабуть, личинок шукає під корою»,— міркував Михайло Федорович. Поспостерігав трохи за птахом та й пішов.

Наступного дня дятел знову прилетів до того дерева і знову викликав Миколаєнка з хати своїм стуком. Це повторилося і третього та четвертого дня, протягом яких довгодзьобий гість, як виявилося, не личинок шукав, а будував дупло, де скоро висиджуватиме пташенят його подруга.

Біологи розповідають, що, коли дятел закінчить цю роботу, він збудує дупло поруч, де проводитиме ніч, а взагалі самки і самці дятла сидять на яйцях почергово. Хоча вночі цю роботу виконує переважно самка.

Що ж, у Михайла Федоровича та у всіх зацікавлених буде нагода поспостерігати за дятлами і дістати відповіді на багато запитань про цих птахів, які їх цікавлять.

Я. Синявський, вчитель Олександрівської ЗОШ.