Навчіть, якщо знаєте.

Один мій знайомий при нагоді дуже любить розповідати про свою тещу. Помиляєтесь, якщо думаєте, що він перелічує всі її вади та недоліки. Навпаки. Її життєве кредо викликає в цього чоловіка і здивування, і повагу. Вона, наприклад, ніколи ні з ким не свариться, задарма не хвилюється. А сердитою її взагалі ніхто ніколи не бачив.

Якось поцупили в цієї жінки просто з сумки гаманця. А в ньому майже вся пенсія. «Значить комусь більше потрібно, ніж мені», — філософськи підсумувала теща. І з того часу стала класти гроші у більш надійне місце. До того ж вона не слала прокльонів своїм кривдникам, навіть не вилаяла поза очі.

Нещодавно прочитала я ось такий вислів: «Живи так, ніби тобі ніхто ніколи нічого поганого не зробив». Якщо так, то, думаю, ця напівміфічна теща за таким принципом і живе. І тоді в неї треба було б повчитися такої великої мудрості. Справді, іти по життю з посмішкою, незважаючи на всі негаразди, просто необхідно.

А з іншого боку ... Мені завжди здавалося, що я якось неправильно живу. Наприклад, ніколи не вміла відповісти хамством на хамство, підлістю на підлість, зрадою на зраду. А, може, інколи і варто було б. Бо, як не прикро, світ все ж таки стоїть не на чеснотах, а на протилежному.

Скажімо, ви працюєте в релігійні свята? Якщо так, то вас, у кращому випадку, назвуть безбожником. Але ж ті самі богобоязливі люди не бачать ніякого гріха в тому, щоб всмак попліткувати, виливши на ближнього баняк помиїв.

А як щодо «не укради»? Самі добре знаємо, як.

«Не сотвори собі кумира» — теж, як виявляється, не для нас.

Коли розлючена дама в модному антуражі штрикає мені межи очі пальцями, погрожуючи розправою тільки за те, що я маю нахабство думати трохи інакше, як прийнято, то висновки кажуть самі за себе.

Але за законами фізики сила дії дорівнює силі протидії. Тому, якщо мені наступного разу знову почнуть штрикати межи очі, я зроблю у відповідь так само. Чи все-таки жити і далі, ніби мені ніхто нічого поганого не зробив?

А ось ще один досить тривіальний приклад. Марія Іванівна — жінка лагідна і не скандальна. Дуже потерпала від сусідських курей. Коли ж зі сльозами на очах показувала сусідам понівечену городину, ті тільки плечима знизували — курка ж, мовляв, хіба їй поясниш, куди не слід ходити. Нарешті терпець Марії Іванівни увірвався. У сусідських курей з'явилася реальна загроза стати інвалідами. Після того, у своєму городі вона чужих курей вже не бачила ніколи. Сусіди, видно, знайшли спосіб, як провести з ними виховну роботу. Скандалу не було. Марія Іванівна далі живе з своїми сусідами так, ніби ніхто з них нікому нічого поганого не заподіяв.

Мабуть, це правильно. Будда говорив, що ненависть годі припинити ненавистю, тільки любов'ю. Але ж як при цьому не переступити ту межу, за якою закінчується любов і починається ненависть. Особливо, коли потерпає власна гідність. Де набратися вміння жити так, ніби тобі ніхто нічого поганого ніколи не заподіяв? Навчіть, якщо знаєте.

Т. БЕРЕЖНА