Остарбайтер Павло Загородко.

Коли у червні 1942 року почалися перші набори української молоді до Німеччини, взяли і 18-літньго юнака з Ведмедівки Павла Загородька. Та не такий був у нього характер, щоб просто здатися. Зумів утекти. Його взяли знову. І знову втеча. А потім ще. Так повторювалося протягом року аж 11 разів. Востаннє разом з іншими молодими людьми доправили Павла до Ржищева. А там баржею по Дніпру до Києва. З пересильного пункту — у товарні вагони з заґратованими вікнами і під охороною до місця призначення — німецького міста Пітенгайнм. Медична комісія ретельно оглянула кожного. Слабших відправляли на заводи, а здоровіших чекали шахти Ельзасу та Лотарингії.

...Трудовий табір у два ряди обгороджений колючим дротом заввишки три метри. Між рядами постійно ходять охоронці. У шахту нас опускали на 700 метрів . Працювали відбійними молотками. Відчуття нудоти і ніби ти глухнеш. На сніданок давали каву без цукру і 700 грамів хліба з тирсою на двох. Обід — варена бруква, вечеря — 5 грамів кінської ковбаси, шматочок маргарину, кип'ячена вода. Іноді шахтарів відпускали до міста. Там можна було жебракувати і, якщо пощастить, розжитися навіть на цілу хлібину. Але, коли б виявили, це могло закінчитися розстрілом чи відправленням до концтабору.

Наступ американців змушує німців евакуювати шахтарів за Рейн. І тоді Павло разом з двома друзями наважується на втечу. Доводилося ночувати в лісі, під скелями. Бачили, як відступали і навіть тікали німці.

Скоро підійшли американці. Побачивши на шахтарях взуття на дерев'яній підошві, наказали полоненим німцям скидати свої чоботи. Ось так Павло перевзувся у нормальні чоботи і навіть отримав від американця сигарету. Далі союзники відвезли біженців до себе в тил. В Лейпцігу передали росіянам.

Продовживши по війні навчання у Маслівському технікумі, Павло Кирилович Загородько скоро стає агрономом. Улюбленій справі віддав більше 50 літ життя. Має за працю урядові нагороди — ордени Трудового Червоного Прапора, Знак Пошани, багато медалей.

Анюта ПІДВАЛЬНА, випускниця Піївської ЗОШ, член шкільного гуртка «Пошук»