Повелителі бджолиного царства

Споконвіку мед вважався не лише смачною стравою, а й цілющими ліками. Про нього та безпосередніх його виробників — бджілок складено безліч легенд, оповідей і навіть казок.

Так-так, саме казок, які переповідаються сотнями літ. Сьогодні ми теж хочемо розповісти вам цікаву казкову історію. Правда, сюжет розгортається в наш час, а головні герої живуть не за тридев’ять земель, а в, мальовничому селі Пустовіти. Тож, слухайте уважно.

Одному юнаку на ім’я Сергій Гуленко дуже подобалась красуня Світлана Пушенко. Та ніяк хлопець не міг — наважитись на те, аби познайомитись з нею. А якось він дізнався, що Світлана дуже любить польові квіти.

Тож, не довго думаючи, пішов у поле, нарвав великий букет з волошок, маків, ромашок, а коли дарував їх, то над квітами все кружляли бджілки. Мабуть, вже тоді вони знали, що це буде чудова сімейна пара.

Тож першими і поблагословили їх союз.

Незабаром Світлана та Сергій стали на весільний рушник. І відразу після одруження у них виникла ідея розвести пасіку. Однак досвіду у цій справі не було.

Тож спочатку вирішили поставити один вулик. Поселили туди одну бджолосім’ю. До речі, її подарував дядько Світлани Іван Андріянович Крик, син нині покійного Андріяна Крика, власника найбільшої пасіки в Пустовітах. Відтоді люди і називають пасіку Андріяновою.

З того часу сплинули 16 років. Сергій Іванович та Світлана Олександрівна тепер поважні на селі люди. Сергій Іванович вчителює в Пустовітській ЗОШ — викладає трудове навчання та фізкультуру. Світлана Олександрівна — завідуюча стаціонарним відділенням Миронівського терцентру.

Вони виховують чудову донечку Катю. Та й пасіка тепер у них найкраща у селі — більше 30 бджолосімей. А мед такий смачний, що, як то кажуть, і за вуха не відтягнеш. Господарі і самі споживають, і не відмовляють людям, які бажають придбати чистий та ароматний медок.

Так, сьогодні вони вже повелителі бджолиного царства. А тоді, 16 років тому, інформацію по догляду за бджолами збирали по зернині. Скільки перечитано наукових журналів, книг і газет, в яких розкриваються таємниці країни бджіл.

Світлана Олександрівна розповідає: «Спочатку більше уваги пасіці приділяв чоловік. Якось він поїхав у далеке відрядження. Бджіл залишив на мене. Я думала, що не так все й складно. Та де там! Я до них, а вони сердяться, кусають мене. Я плакала, не знала, що робити. Тоді на допомогу прийшов дідусь Петро Махтодович Колісник.

Пригадую, запалить він цигарку, пих та пих димком собі під нір і все повчає: «А ти вгамуйся, говори з ними лагідно, не бійся і все буде добре».

Тепер за порадою люди уже звертаються до Світлани Олександрівни. Вона завжди допомагає не лише чоловікові, а й своїй подрузі Валентині Петрівні Ігнатенко, яка живе неподалік. «Ось і нещодавно, — хвалиться Світлана, — удвох качали мед. Впорались і без чоловіків.

Взагалі ж, цю справу потрібно любити, тоді і бджоли віддячать вам сторицею».

Ну, ось наша розповідь закінчується, але не закінчиться ніколи казка про божественну комаху, трудівницю-бджілку та її безцінний подарунок — солодкий нектар під назвою мед.

Л.Борисенко

Коментувати

Ваше ім'я:

Ваш E-mail:

Текст повідомлення:

Після додавання коментаря прохання почекати 10 сек. І оновіть сторінку. Коментар обов'язково буде добавлено! Не добавляйте коментар по 10 раз!