Замахнулись на пам’ять

Пишу вам з криком болю і відчаю. А написати цей лист мене змусив вандалізм, І вчинений якимись пройдисвітами на міському кладовищі.

Перед відпусткою я з своєю сім’єю впорядкували могили рідних, пообкошували біля них і поприбирали територію, словом, навели порядок і спокійно поїхали відпочивати.

Важко передати словами наші враження, коли через півтора тижні ми повернулись у Миронівку.

По-перше, у багатьох на вустах тільки й мови було про знесення варварським способом пам’ятника Леніну.

А коли пішли провідати могили наших близьких на кладовище, то не повірили своїм очам, побачивши страшну картину. Огорожа була розтрощена молотками, повиривана, як мовиться, «з м’ясом», сусідська постраждала теж.

До речі, першого разу огорожу просто зняли. Я позварював секції, але й це не допомогло — понівечили так, що її вже не відновити.

Обурений пішов до сторожа. Кажу – «Що це робиться, так відкрито крадуть на металолом?». А він відповідає, що вночі кладовище не охороняється. Світло сюди ніхто не проведе, бо тоді тут збиратиметься молодь.

То в мене запитання: «Які ж треба тепер оградки ставити, щоб не трощили?»

Жах та й годі. Отямтеся, люди, чи хто ви ті, хто підняв руку на нашу пам’ять?

М.Бєгов, м.Миронівка

Коментувати

Ваше ім'я:

Ваш E-mail:

Текст повідомлення:

Після додавання коментаря прохання почекати 10 сек. І оновіть сторінку. Коментар обов'язково буде добавлено! Не добавляйте коментар по 10 раз!