В 1918 році в галузі народної освіти у земстві нараховувалось 200 шкіл. Всі шкільні приміщення вимагали ремонту і поповнення, особливо приміщення колишніх церковно-приходських шкіл, шкільний інвентар, за виключенням 30 шкіл, так званих старих земських. Гостро стояло питання про нестачу коштів. Не вистачало їх і на утримання учительського складу.
Однак, незважаючи на труднощі, в повітову земську управу поступали прохання населення Канівського повіту про відкриття в селі Маслівка Козинської волості учительської семінарії в будинку Муравйова-Апостола за рахунок повітового земства. В цій семінарії могли навчатися особи жіночої та чоловічої статі, які закінчили двохкласні сільські училища.
Згідно доповідей, зроблених на засіданнях інструкторсько-організаційних курсів-з'їзду при Наркоматі освіти від 2-8 липня 1919 року, в повітових центрах шкільна справа була ще не налагоджена, так як повстанський рух, що охопив багато повітів Київської губернії, дуже гальмував розвиток справи. Однак з перших кроків уже відома активність по усуненню викладачів як ‘‘ неблагонадійних ‘‘ . Треба підкреслити несвоєчасну виплату заробітної плати вчителям як загальне явище для всіх повітових центрів губернії.
Відділ освіти Канівського повіту почав функціонувати з 26 січня 1919 року. Він складався з двох підрозділів - шкільного та позашкільного. Всі справи були в занедбаному стані, тому за 6 днів існування він ще не встиг нічого зробити і обмежився спробами налагодити зв'язок із селами (анкети про стан справ у школах). Планувався ремонт шкіл, завіз палива та облік дітей шкільного віку. Були спроби в 4-х пунктах повіту відкрити зразкову школу типу Єдиної трудової школи, проте в зв ' язку із сильною епідемією тифу багато шкіл довелось тимчасово закрити. Постала гостра потреба в підручниках. До Денікінської влади існувало 4 бібліотеки, але вони були віддалені від шкіл.
Позашкільним підрозділом передбачалося відкрити в селах курси для дорослих, взяти на облік всі аматорські групи та організувати спектаклі.
Шкільний підрозділ поставив своїм завданням, сконструювавши персональний склад в Повітовому Відділі, утворити такі ж відділи у волостях. Планом роботи шкільного відділу передбачалося: утримувати, крім старих шкіл, ряд нових; поширити навчання у старій школі до 5-річного курсу, як цього вимагає загальний план Єдиної трудової школи; вищепочаткові школи та гімназії перетворити в трудові школи другого щабля. В другому півріччі 1920 року відділ вносить в кошторис 127 нових комплектів, 50 шкіл першого ступеня та до 11 існуючих вищепочаткових вноситься кошторис ще на 19 нових. Підвідділ вживає заходів щодо здійснення в школах програми Трудової школи і введення обов'язкового загального навчання дітей шкільного віку: “ Для цього відрядити на повіт 4 інструктори , розробити програму навчання в школах першого і другого ступенів, шкільну сітку ( для останнього підвідділ вимагає заснувати при відділі Статистичне бюро). В школах влаштувати Шевченківські свята. За виробленим планом та інструкцією передбачити постачання шкіл портретами Шевченка, відповідною літературою, папером, надіслати промовців”.
Позашкільний відділ здійснює обстеження стану позашкільної освіти. Відчинено 15 "Просвіт'' , 6 шкіл для дорослих, влаштовувались лекції по сільському господарству, популярній медицині. По клубно-лекційній секції організовували робітничі клуби та клуби молоді, відкрили 50 ‘ ‘Просвіт'', 250 хат-читалень, 60 шкіл для дорослих, облаштували 10 районних музеїв і 1 повітовий зразковий музей. По секції мистецтва організовано зразкову мандрівну трупу з 20 осіб, 20 селянських мандрівних хорів.
По бібліотечній секції відкрито 23 районні бібліотеки, передбачалися різні періодичні видання для хат-читалень, організовували з'їзди бібліотекарів.
Як відомо, губернський і повітовий відділи народної освіти створені в 1919 році на правах самостійних відділів при відповідних виконкомах (1919 – 1920 р.р. - ревкомах ). За рішенням колегії Канівського повітового відділу народної освіти ( протокол № 4 від 21.06.1919р. ) повіт розділено на 4 райони: Канівський ( при повітовому відділі ), Богуславський, Корсунський та Македонський. Навчальні заклади сучасного Миронівського району належали до двох з них - Богуславського та Македонського. Зокрема, до складу Богуславського району входили школи таких сіл, як Яхни , Владиславка, Гулі, Вахутинці, Микитяни. У складі Македонського району були школи таких сіл, як Шандра, Тулинці, Малі Пріцьки, Пії, Великі Пріцьки, Медведівка, Ромашки, Ходорів, Малий та Великий Букрин.
У 1920 році центр Канівського повіту переноситься до м.Корсуня, а в 1922 році Канівський повіт перейменовано у Богуславський.
1923 року проведено адміністративну реформу на Україні: волості замінено районами, повіти - округами. В склад Київської губернії стало входити 7 округів та 111 районів, в тому числі і Шевченківський округ, до якого належали землі Миронівщини. Повітові відділи народної освіти були ліквідовані і створені окружні інспектури народної освіти (окр.ІНО ).
Після ліквідації губерній у 1925 році були закриті губВНО. З округів колишньої Київської губернії ліквідовано 2 - Малинський та Шевченківський. В склад Білоцерківського округу став входити Миронівський район.
В 1930 році в зв'язку з ліквідацією округів окр.ІНО були скасовані і утворені районні відділи народної освіти, які існували до 1991 року поряд із створеним в 1932 р. обласним відділом народної освіти.
Відділи (інспектури ) народної освіти керували роботою навчальних та культурно-освітніх закладів на відповідній території, були підпорядковані вищому відділу народної освіти і відповідному виконкому чи Раді.

>>>>>