ІСТОРІЯ. Історія закладів освіти миронівщини >>>>> # 7
Інші історичні статті - 1 2 3 4 5 6 7 8 9

В 30-х роках навчальні заклади розміщувались та території двох районів - Ржищівського та Богуславського. Так, у 1933 р. до складу Ржищівського району входило 16 населених пунктів нинішнього Миронівського району, в яких функціонували 9 4-річних, 1 6-річна та 6 7-річних шкіл. Трагізм 1932 – 1933 р.р. позначився і на розвитку освіти району. Якщо на 15 вересня 1933 р. до шкіл подано 2356 заяв батьків про прийом дітей до школи, то до школи прийшло лише 1939, тобто 82%.
До Богуславського району відносилося 20 населених пунктів, в яких діяло 29 шкіл. З них 15 4-річних, 2 - 5-річні, 3 - 6-річних та 9 - 7-річних. До шкіл подано 6865 заяв батьків. На 17.10.1933 р. до школи з ' явилось лише 62 % учнів.
В кінці 1934 року на базі розукрупненого Богуславського району утворився Миронівський, в якому діяло 29 шкіл : початкових - 16, неповних середніх - 10, середніх - 3. В той час як до Ржищівського району належало 17 населених пунктів, в кожному з яких діяли школи : початкові - 9 , неповні середні - 8. В усіх названих школах навчання велося українською мовою.
Станом на 1 січня 1937 року у Миронівському районі функціонувало вже 4 середні школи: Миронівська, Карапишівська, Зеленьківська та Козинська, а Ходорівська та Піївська середні школи тоді входили до складу Ржищівського району.
Проаналізувавши освітню діяльність навчальних закладів Миронівського району з 1917 по 1940 роки , можна у хронологічному порядку простежити їх розвиток і функціонування.
В селі Миронівка на 1917 рік було три школи. В 1918 році земське двокласне училище реорганізували у двокласну школу, нині - Миронівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1. Вчителі Пустовойтенко М.С., Асонов М.К., Сьомченко Л.П., Половець Ю.М. працювали не лише в цій школі, а й у школі малописьменних, в лікнепах. В 1920 р. двокласна школа стає семирічною трудовою, в 1922 р. був перший випуск учнів цієї школи - 16 осіб. В 1934 р. 7-річну трудову школу реорганізовано в середню, при ній відкрито вечірню школу. В 1937 р. тут набувало знання близько 1000 учнів. В цьому ж році десятирічка дала перший випуск своїх вихованців.
Ще одна школа на території Миронівки в 1920 році з двокласної була реорганізована в трудову семирічку, в якій навчалось 250 осіб (тепер це Миронівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2) . До 1921 р. в школі було ліквідовано неписьменність серед 200 чоловік та малописьменність серед 250 осіб. В той же час при Миронівському цукрозаводі відкрито професійно-технічну школу, яка готувала спеціалістів середньої кваліфікації для цукрової промисловості. В 1936 р. Миронівська семирічна школа реорганізована в середню. При ній також працювала вечіпня школа (25 слухачів).
Миронівська залізнична школа №22 була відкрита восени 1922 року. Ініціаторами створення школи на станції Миронівка були Олександр Зелений та голова профспілки залізничників Носко. Приміщення не було, і тому залізнична станція виділила пасажирський вагон та розмістили його в саду, що знаходився біля вокзалу. Першим директором призначили Яроцького Миколу Михайловича. В 1925 р. для школи виділяють краще приміщення : конфіскований будинок торгівця Білоуса, що був на території подвір ' я нинішньої школи №3. В цьому будинку відкрили початкову школу, і вона отримала назву Миронівська залізнична школа №22 Південно-Західної залізниці. В 1935 р. вирішується питання про відкриття семирічної школи. З 1928 по 1938 роки директором її був Руденко Степан Оксентійович, що загинув під час німецької окупації.
Велику допомогу школі надаівала залізниця. В голодні 1932-1933р.р. дітям видавали на сніданок суп. Часто скрутно було з підручниками та шкільним приладдям. Сумлінно трудились на ниві народної освіти вчителі школи Пильненька О.Г., Загородня А.М., БезверхаГ.І., Безверхий П.Д., Щербаченко П.С., Тербєєв С.М., Сердюк Л.С., Щербаченко М.П., Шепіто Г.О., Юник П.М., Калініченко Є.І., старша піонервожата Литвин Н.С. , завуч школи Пікулик П.М. та вчительь історії Гринєвич Й.М., репресований у 1937 р. В 1939 р. директором школи став Погребнюк Ф.М. Саме за його керівництва розпочинається будівництво школи. Але добрі наміри обірвала війна.
Історичні дані про роботу навчального закладу на території Миронівської державної селекційної станції беруть початок з 1937 р. (нині село Центральне). Школа розташовувалась в старому клубі. Навчання проводилось в дві зміни: 1-2 класи - в першу зміну, 3-4 класи - в другу. Класоводом працювала Зачика Є.М. 5-7 класи навчалися в Салів-Хутірській семирічній школі.

>>>>>

<<<< Назад