До 1905 року в с.Македони існувала однокласна на три групи школа. Знаходилась школа в простій хаті під солом'яним дахом. В школі на той час працював один учитель та священик, вчитель навчав дітей грамоти, а священик – Закону Божому, навчання проводилося на російській мові, учнями були одні хлопчики.

Після 1905 року Міністерство освіти побудувало в с.Македони двокласну школу на п'ять класних кімнат, учительську та кухню. Двокласна школа мала п'ять груп і два комплекти. Очолював школу Полов Михайло Валентинович.

На початку навчального року до першої групи приходило 80 дітей, але закінчувало навчальний рік близько 20%, решта відсівалася протягом року за браком взуття та одягу. До четвертої групи Македонської школи вступали діти з інших сіл, закінчивши в своїх селах однокласну школу на три групи. Великим досягненням було закінчити двокласну школу, адже таких учнів брали у волость та управу писарями.

У 1912 році за сприянням священика с.Македони Солухи В.Д., який на той час був депутатом четвертої Державної Думи, було відкрито в с.Македони Вище початкове чотирьохкласне училище. Приміщення для цього училища було побудовано з матеріалу старої дерев'яної церкви. До першого класу приймали дітей з екзаменами, після закінчення ними чотирьох груп двокласної школи.

В перші роки існування цього училища, до першого класу вступали діти віком від 12 до19 років, переважно з сімей службовців та чиновників навколишніх поміщицьких маєтків. Лише з 1915 року почали навчатися в училищі діти з селянських сімей та діти робітників Піївського цукрозаводу.

В перший рік училище очолював інспектор Македонського Вищого Початкового Училища пан Клунний, через три роки його змінив пан Казута О.А., який керував школою до 1920 року. Учням училища було заборонено в стінах школи розмовляти українською мовою. Першою дисципліною в класах був Закон Божий, крім того викладалися ще такі предмети як російська мова та література, математика, фізика, хімія, природознавство, історія, географія, німецька мова, малювання, креслення, співи, гімнастика для хлопчиків та рукоділля для дівчаток. При переході до наступного класу, учні складали екзамени в кінці навчального року.

Після 1917 року двокласна школа та Вище початкове училище в с.Македони були об'єднані в одну трудову школу із семирічним навчанням. Але свою роботу школа розпочала в 1920 році, коли педколектив школи повністю оновився і першим директором школи було призначено Котенка В.Г. Навчання стали проводити на українській мові. Майже всі класи школи були паралельні, всього навчалося понад 500 дітей, вчителів працювало 25 вчителів.

До п'ятого класу набиралися учні з навколишніх сіл: Пії, Тулинці, Шандра, Миколаївка, Малі Пріцьки, Яблунівка, Пивці, Медведівка та Липовий Ріг, де на той час працювали тільки чотирьохкласні школи. Всіх дітей неможливо було охопити навчанням у п'ятому класі, тому створювалась приймальна комісія, яка розглядала документи про закінчення чотирирічної школи, соціальне становище батьків і після цього зараховувала учнів до п'ятого класу.

Через те, що шкільні приміщення не могли вмістити всіх, класні кімнати було обладнано додатково в двох будинках села, крім цього силами батьків було збудовано шкільну майстерню з двома робочими кімнатами, де учні старших класів набували трудових навичок. Першим директором Македонської семирічки був Костенко Василь Гнатович. Вчителі школи брали активну участь у ліквідації неписьменності на селі.

Так, за вчителями молодших класів було закріплено по 10 хат і тричі на тиждень вони проводили навчання з неписьменними громадянами села віком до 50 років, а вчителі старших класів працювали з молоддю у вечірній школі. Працювала при закладі школа крою та шиття для жінок села, де заняття вела вчителька школи Марченко Наталія Семенівна. У селі вчителі школи на той час організовували співочий та драматичний гуртки, виступали з добре підготовленими програмами перед населенням с. Македони, а також навколишніх сіл.

Зразковою була поставлена робота в шкільній майстерні під керівництвом вчителя фізики Юрченка Т.Г.(велика кількість різних інструментів та станків). Силами учнів та вчителів в шкільній майстерні виготовлялось багато різного учбового приладдя. Для учнів школи працювали різні предметні гуртки: математичний, фізичний, літературний, співочий, фізкультурний. Активну участь діти брали в районних олімпіадах, де часто займали призові місця.

З перших вихованців Македонської семирічної школи багато стало видатними та відомими людьми. У 20-30 роках минулого століття виникали певні труднощі в матеріальному забезпеченні школи та її вчителів. Заклад потребував ремонту, забезпечення класів меблями, приладдям, на зиму потрібне було паливо. Велику допомогу школі в ті часи надавала сільська рада та батьки учнів школи. В селі було створено хлібний резерв, який використовувався на потреби школи.

Деякий час з хлібного фонду видавалося по 50 кг зерна, як зарплата вчителям. Заготівлю та підвіз палива для школи робили батьки безкоштовно. Були такі роки, що для опалення школи завозилась просяна та горохова солома. Але, незважаючи на певні труднощі, вчителі протягом 30-х років створили міцну матеріальну базу школи. Були добре обладнані хімічний та фізичний кабінети, одна з кращих в районі бібліотека з великою кількістю рідкісних книг.

Настали буремні роки війни. З 5 серпня 1941 року по 31 серпня 1944 року територія с.Македони була тимчасово окупована німецько-фашистськими загарбниками. За ці роки були зруйновані обидва приміщення школи, спалені парти, інше майно, зірвана підлога у класах, знищена та пограбована шкільна бібліотека, побиті вікна. А в самих приміщеннях розміщувалася конюшня та концентраційний табір для військовополонених.

15 лютого 1944 року, коли село було звільнено від окупації, в селі відновлено роботу школи. Першою очолила педколектив школи і мобілізувала на відновлення навчання місцева вчителька Бондаренко Катерина Андріївна. Умови праці були досить складні. Не було парт, столів, дощок, не вистачало паперу, підручників. Поступово зміцнювалась матеріальна база школи завдяки наполегливій праці вчителів та директорів, які працювали у післявоєнні роки.

З 1948 року колектив учителів школи очолив досвідчений учитель Охріменко Архип Пилипович. В цей час Македонська школа охоплювала мікрорайон в який входили села: Шандра, Драчі, Горобіївка, Кип'ячка, тому класи мали велику наповнюваність. З 1962 року педагогічний колектив школи очолив місцевий випускник школи Дмитренко Василь Іванович, який пропрацював директором Македонської восьмирічної школи до 1979 року.

За цей час педколектив школи поповнився молодими педкадрами. Значно збагатилася матеріальна база школи: були завезені навчальні верстати в майстерню, значно поповнилися обладнанням фізичний та хімічний кабінети, оновлена опалювальна система школи.

У 1963 році в школі організовано групи продовженого дня, організоване дворазове безкоштовне харчування учнів школи. Під керівництвом вчителя біології школи Дмитренко В.О. було посаджено шкільний плодовий сад та виноградник, активно працювали учні на навчально-дослідних ділянках. 1979 – 1981 роках директорами школи були Дуда Т.М. та Штельмах О.І., а з 1981 року - Москалівець В.О.

1987 рік став знаменитим в історії Македонської школи. Цього року будівельниками з тресту “Макіівшахтобуд” за чотири місяці було збудоване нове приміщення школи проектною потужністю на 192 місця. Першого вересня учні Македонської школи вперше сіли за парти в новозбудованому приміщенні. Старе приміщення школи, яке приймало учнів протягом 66 років було розібрано. В школі значно зріс контингент учнів, за рахунок заселення новозбудованих 100 будинків.

На даний час в школі обладнано 9 кабінетів, а також навчальні майстерні по обробці металів, деревини, кабінет кулінарії та обробки тканин, спортивний зал, створюється історико-краєзнавчий музей. В 2000 році поблизу школи збудовано міні-котельню, яка працює на природному газу, завдяки чому вирішено питання нормального температурного режиму в приміщенні взимку.

В 2001-2002 навчальному році в школі навчається 140 учнів. Для них, крім навчальних уроків, проводиться і позакласна робота – працюють гуртки: історичний, юннатів, англійської мови, “Веретено”, математичний, спортивні секції. Учні школи беруть участь в районних предметних олімпіадах, де займають призові місця.

З 13 вчителів один має вищу кваліфікаційну категорію, три вчителі – першу категорію та два вчителі – другу категорію. Всі працюють за фахом, що дає змогу дати учням міцні знання з основ наук.

За останні роки понад 20 випускників школи закінчили середні спеціальні заклади, а частина з них продовжили навчання у вищих навчальних закладах.

Анатолій Гавриленко, вчитель історії Македонської загальноосвітньої школи І–ІІ ступенів