В обстановці великого політичного піднесення пройшли в 1929 році вибори депутатів до сільської Ради, в яких активну участь взяли широкі кола трудящих села. До сільської Ради були обрані найкращі трудівники, найдіяльніші жителі села, а почесним членом сільради — всеукраїнський староста Г. І. Петровський, про що його сповістили телеграмою. Вибори закінчилися урочистим співом «Інтернаціоналу» та «Заповіту» Т. Г. Шевченка.

Весною 1931 року повністю завершилася колективізація сільського господарства в селі. У Маслівці організували 4 колгоспи; восени того ж року вони об'єдналися у 2 артілі, які у 1933 році злилися в одну. За постановою Київського облвиконкому колгосп спеціалізувався на виробництві сортового насіння. В 1937 році сортовим насінням було засіяно 540 га ріллі. Того року колгоспам Київщини продали 784 цент. насіння жита «Таращанське». Завдяки впровадженню передової сільськогосподарської науки, широкому використанню нової техніки маслівчани вирощували високі , врожаї зернових культур та цукрових буряків. Так, у 1940 році врожай пшениці становив 20—25 цент з га, цукрових буряків — 300 цент. Колгосп мав 2900 га землі, 15 жниварок, 3 вантажні машини, 63 культиватори, 330 коней, 240 голів великої рогатої худоби, свиноферму на 207 голів. Миронівська МТС обслуговувала артіль 7 тракторами, 2 комбайнами, 2 буряконавантажувачами. Збирання врожаю було механізоване майже повністю: всі зернові культури збиралися комбайнами й жниварками на тракторній тязі1. Колгоспники збудували чинбарню, приступили до побудови потужного парового млина, розширяли паливну базу за рахунок розробок торфу. За високі виробничі показники колгосп було висунуто кандидатом на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1941 року. Село вийшло на широкий шлях заможного життя. В 1937 році колгоспники одержали на трудодень по 6 кг хліба. В 1923/29 навчальному році на базі технікуму в Маслівці створено перший у Радянському Союзі Інститут селекції і насінництва з факультетами селекції, зерноводства та насінництва. Насіннєве господарство інституту стало основою для постійної виробничої практики студентів. Навчальна робота тут тісно поєднувалася з науково-дослідницькою. Цьому сприяла і близькість Миронівської селекційної станції. Велику допомогу в підвищенні врожайності Зернових і технічних культур колгоспові подавали викладачі інституту. Вони разом з студентами керували агронавчанням, проводили заняття з ланковими й бригадирами. Ця шефська робота мала важливе значення для поширення на селі агрономічних знань.

Вищу освіту у цьому інституті за період його існування здобули понад 60 жителів села. Чимало його вихованців стали відомими вченими. Ф. Г. Кириченко, М. О. Ольшанський, В. М. Ремесло нині — академіки ВАСГНІЛ; А. А. Краснюк, Ф. Я. Немлієнко, І. П. Коломіець, П. А. Лубенець, В. ГІ. Цуп — доктори сільськогосподарських наук.

З вересня 1937 року Інститут селекції і насінництва переїхав до Одеси та Харкова, а па його базі створили сільськогосподарський технікум, який лише за два останні довоєнні роки випустив понад 100 агрономів середньої кваліфікації. На 1 січня 1940 року тут навчалося понад 300 студентів.

В неповній середній школі Маслівки в 1940 році було 430 учнів, колектив учителів налічував 17 чоловік, більшість з них мала вищу освіту.

Сільський клуб перетворився у вогнище соціалістичної культури. Тут систематично читалися доповіді й лекції, працювали різні гуртки художньої самодіяльності. Колгосп придбав для клубу піаніно, інструменти для духового та струнного оркестрів.

Добре дбали у Маслівці про спортивну роботу. Тут збудували спортивний зал та стадіон. Футбольна команда колгоспу, в 1936 році посіла друге місце на чемпіонаті УРСР серед сільських команд.

За роки Радянської влади Маслівка була електрифікована, газифікована та радіофікована. В селі діяли лікарня, аптека, пологовий, будинок.

Потреби колгоспників у пошитті одягу задовольняла кравецька артіль. Не було жодного колгоспного двору, де б не передплачували газет і журналів. Колгоспники користувалися послугами 3-х бібліотек.

>>>>>