ПОТІК — село, центр сільської Ради, розташоване за 18 км від районного центру і залізничної станції Миронівка. Населення — 1958 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Коротище.

На території Потоку — центральна садиба колгоспу ім. Карла Маркса. Основний напрям господарства — вирощування зернових і технічних культур. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. У колгоспі — 5326 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 4915 га орної землі. За трудові успіхи 6 колгоспників нагороджено орденами й медалями, в т. ч. Г.Г.Плуяшик — орденом Леніна.

У селі є середня школа, будинок культури, бібліотека, лікарня і пологовий будинок.

У роки тимчасової фашистської окупації в Потоці діяла підпільна група в складі 15 чоловік. Очолював її лікар П. А. Устинович. У червні 1942 року гестапівці розкрили групу і більшість її членів разом з П. А. Устиновичем розстріляли. За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни 144 жителі села нагороджено орденами й медалями. В с. Коротиші народився П. Є. Стрілець — Герой Радянського Союзу.

У 1845 році в селі, у маєтку Г. С. Тарновського, побував Т. Т. Шевченко. У нього склалися дружні стосунки з Н.В.Тарновською, якій він подарував свій автопортрет. Поет присвятив їй вірш «Великомученице кумо (Н. Т.)». Про Потік Т. Г. Шевченко згадує в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали». Тут він зробив рисунок «Комора в Потоках».

З 1898 до 1904 року в селі працював учителем видатний український письменник С.В.Васильченко (С.В.Панасенко).

Біля с. Потоку досліджено кургани доби бронзи (III — початок І тисячоліття до н.е.), а також кочівницькі кургани XI—ХІІ ст. Поблизу с.Коритища досліджено курган часів Київської Русі.