РОСАВА (давні назви Русава, Рославя) — село, центр сільської Ради, розташоване при впаданні річки Росавки у річку Росаву, на автомагістралі Київ—Дніпропетровськ, за 6 км від районного центру і залізничної станції Миронівка. Населення — 2859 чоловік.

У селі розташований колгосп ім. 40-річчя Жовтня, який має 2656 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. орної землі 2409 га. Колгосп спеціалізується па вирощуванні зернових культур, зокрема пшениці, цукрових буряків. Розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Свинарка X.Н.Салпук нагороджена орденом Леніна.

У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека, лікарня.

Навесні 1905 року під впливом революційних виступів у селі виникла підпільна група чисельністю 13 чоловік. Підпільники були зв'язані з робітниками Миронівського цукрозаводу. У травні 1905 року робітники й селяни Росави провели перед будинком сільської управи мітинг на знак солідарності з робітничим класом Росії. Наприкінці травня того ж року тут мали місце сутички з стражниками, а потім — з прибулими карателями, які заарештували організаторів виступу. Однак трудящі відбили арештованих. Лише одержавши підкріплення, карателі придушили виступ. Багатьох селян було заарештовано.

Під час тимчасової окупації села гітлерівці розстріляли 8 комуністів. За героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни 178 жителів села нагороджено орденами й медалями, М.У.Кіндратович удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У червні 1845 року в Росаві побував Т. Г. Шевченко, про що він згадує в повісті «Прогулка с удовольствием и не без морали».

В селі є архітектурна пам'ятка — дерев'яна церква XVIII століття.

На околицях с.Росани досліджено кургани доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), скіфського часу (VII—VI ст. до н. е.) та знайдено скарб ювелірних речей VI—VII ст. В урочищі Замчиську збереглися залишки городища часів Київської Русі. Розкопано давньоруські та кочівницькі кургани X — XII ст., де знайдено залізні кольчуги, мечі, стріли, срібні шийні гривни, діадеми тощо.

1971 рік