Існує легенда, в якій розповідається про двох братів Юхима та Якима. Посварилися брати і розійшлись. Місце, де оселився Яким, назвали Яхнами, а там, де осів Юхим,- Юхнами. Перші згадки про село Юхни відносяться до 11 століття.

У 18 столітті в селі діяла Богородицька церква, в якій служив священик Трохим Олефінський. Пізніше, при церкві, була відкрита церковно-приходська школа. Вчителював у ній Олексій Газдієвський, а навчалося в школі 25 дітей. Значну допомогу школі надавала юхнівська громада. Була в селі і бібліотека з досить багатим зібранням літератури. У 1860 році в Юхнах відкрили церковно-приходську школу, в якій діяло три класи. Викладали в ній Закон Божий, російську мову, арифметику, геометрію, історію держави, чистописання. Священик церкви був помічником учителя. Ця школа проіснувала до 1907 року.

На початку ХХ століття земство виділило кошти на будівництво нової кам'яної школи. На той час це була велика простора школа. Відкрите нове приміщення в 1907 році. Після 1917 року до школи почали ходити діти з ближніх сіл Башів та Шупиків. В с.Юхни був пан Чмирь, до якого ходили жителі для того, щоб отримати початкові ази грамотності. Навчав Чмирь безкоштовно. Після 20-х років, коли з села був вигнаний священик, і так як його будівля знаходилась неподалік від школи, її передали в користування народній освіті. З 20-х років директором школи був Лисенко.

Після 1925 р. в Юхнівській школі було відкрито лікнеп. Тут проводились навчання жителі села, які раніше не навчались, вдень ходили на роботу, а вечорами приходили на заняття. Для них в лікнепі давали ази читання, рахування і письма. В 1933 році в Юхнах було відкрито ще одне нове приміщення школи. Це була нова цегляна школа. В ній навчалися з 5 по 7 класи. На той час директором був Оліоленко Григорій. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, майже всі вчителі пішли на війну. Вони були в різних військових частинах, але мужньо боролися з ворогом. Хиренко і Чуприна Г.Х. під час Великої Вітчизняної війни були командирами контррозвідки.

З перших днів війни навчання в школі не проводилося. Окупанти зробили з приміщення церкву та господарчу частину. Після звільнення села в обох приміщеннях школи був зроблений ремонт.

Навчально-виховний процес відновився. Директором школи на той час був Довженко Іван Амросович. У школі навчалося 350 учнів. Стара (початкова) школа працювала в одну зміну, а нова - в три зміни. В третій зміні навчались учні, яким було за 20 років. До 1978 року керівники Юхнівської школи досить часто змінювалися. До цього часу директорами були: Довженко І.А., Ірченко І.М., Яблунівський І.Г., Кватира М.М., Карапишенко І.І., Согіна О.М. З 1978 року по даний час Юхнівську загальноосвітню школу 1-11 ступенів очолює Яковенко Валентина Іванівна.

Кадровий потенціал школи дає можливість в цілому успішно вирішувати освітні завдання школи. Учні школи є активними учасниками усіх районних заходів. У школі зовсім відсутні правопорушення з боку учнів. Ніхто з учнів не стоїть на обліку в дитячій кімнаті міліції на протягом 20 років.

Школа гордиться своїми випускниками: Приймак Іван Кузьмович, керівник партизанського з'єднання Ім.Чапаєва під час війни. В селі при школі на його честь встановлено меморіальну дошку. Дідик Макар Корнійович, директор міжрайонної контрольно-насіневої лабораторії. П'ятенко Іван Вікторович – викладач Тімірязівської Академії.

Юлія Кириченко, вчитель історії Юхнівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів