Активісти змушували селян…

Оксана Пантелеймонівна с.Македони:

— Мені було 7 років, тому я все добре пам’ятаю. Батько працював агрономом у колгоспі і розповідав, що урожай зібрали хороший.

Та під час хлібозаготівель активісти змушували селян віддавати всі свої запаси. Батько заспокоював матір, говорив, що хліб дуже потрібний державі.

Я постійно плакала від голоду і все повторювала: «Коли ж та держава наїсться?» Пізніше батько й мати стали теж так говорити.

А якось серед ночі в хату прийшли чуткі люди, розбудили сім’ю. Пам’ятаю, як мама стояла перед тими дядьками на колінах і все запитувала, в чому ж винен наш батько, коли він віддав усе, що у нас було?

Просила не забирати господаря з хати. Та непрохані гості на це не зважили, забрали батька. Отак ми залишилися втрьох. Крім мене з мамою, ще 10-річний брат Микола, їли переважно баланду.

А ще у нас було трохи картоплі у погребі. Обчищаючи її, лушпайки не викидали. Весною потім посадили ними город. Тоді ж помер і братик Микола.

Мама не плакала, навіть приказувала: «Добре Миколці, він уже з Богом, а ми з тобою мучимось на цьому грішному світі».

Голодомор відібрав у мене найдорожче — дитинство, батька, брата. Я вже не кажу про те, що півсела вимерло.

І в кожній родині була трагедія, як і в нашій. Людей ховали переважно в одній великій ямі. яку доверху7 закидали тілами. А декого — окремо. А тепер і не знаємо, де їхні могили.



Віра Данилівна Поночовна, с.Пії

По селу ходили заготовані, забирали у людей зерно, картоплю, худобу. Наша родина врятувалася дивом.

Пригадую, як мати виміняла на нову хустину вузлик зерна, яке потім змолола і напекла нам коржиків.

У господарстві була корова, яку батько ховав у яру. Щоночі ми з мамою ходили її доїти. Ще пам’ятаю, як батько поїхав на заробітки до Кривого Рогу і все не повертався. Я чула, як мати розповідала сусідам, що, можливо, його вже й немає на білому світі.

А весною посадили картопляними лушпайками город. І довго чекали врожаю, щоб заповнити наші голодні шлунки.

Коментувати

Ваше ім'я:

Ваш E-mail:

Текст повідомлення:

Після додавання коментаря прохання почекати 10 сек. І оновіть сторінку. Коментар обов'язково буде добавлено! Не добавляйте коментар по 10 раз!