Всіх — до однієї ями

В нашій сім’ї було десятеро дітей і мати.

Батько помер раніше.

По селу ходили бригади по 10-15 чоловік з  шпичками, забирали все, що знаходили.

Хто противився їм, закривали в сараї та погреби і тримали, скільки хотіли. Коли прийшли до нас, вдома було п’ятеро найменших.

Познаходили мішки з зерном. Ми повчіплювалися в них, не давали, То нас разом з тими мішками несли до тину і били по руках і обличчю, щоб відпустили.

Старші сестри пішли в радгосп на роботу, брали мене з собою.

На двох сестер давали одну порцію баланди — крупа з водою. То вони й мені трохи вділяли. На вечерю — по 200 г хліба і знову баланду.

Трохи несли додому. Мати кришила в ту баланду гичку, переварювала її і тоді всі ми разом їли.

Щодня я бачила мертвих дітей під кухнею, їх скидали на один віз і везли у яму.

Із спогадів М.М.Яшник, 1922 р,н., с.Козин


Підготувала К. Залевська

Коментувати

Ваше ім'я:

Ваш E-mail:

Текст повідомлення:

Після додавання коментаря прохання почекати 10 сек. І оновіть сторінку. Коментар обов'язково буде добавлено! Не добавляйте коментар по 10 раз!