Штриховий код - це послідовність чорних і білих смуг, що представляє деяку інформацію у вигляді, зручному для зчитування технічними засобами. Інформація, що втримується в коді може бути надрукована в виді, що, читається під кодом (розшифровка). Штрихові коди використовуються в торгівлі, складському обліку, бібліотечній справі, охоронних системах, поштовій справі, складальному виробництві, обробці документів. У світовій практиці торгівлі прийняте використання штрих кодів символіки EAN для маркування товарів. Відповідно до прийнятого порядку, виробник товару наносить на нього штрихової код, формований з використанням даних про країну місцезнаходження виробника й коду виробника. Код виробника привласнюється регіональним відділенням міжнародної організації EAN International. Такий порядок реєстрації дозволяє виключити можливість появи двох різних товарів з однаковими кодами.

Існують різні способи кодування інформації, називані (штрих кодовими кодуваннями або символіками). Розрізняють лінійні й двомірні символіки штрих кодів.

Лінійними (звичайними) на відміну від двомірних називаються штрих коди, що читаються в одному напрямку (по горизонталі). Найбільше поширені лінійні символіки: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Лінійні символіки дозволяють кодувати невеликий обсяг інформації (до 20-30 символів - звичайно цифр) за допомогою нескладних штрих кодів, що читаються недорогими сканерами. Приклад коду символіки EAN-13:

Двомірними називаються символіки, розроблені для кодування великого обсягу інформації (до декількох сторінок тексту). Двомірний код зчитується за допомогою спеціального сканера двомірних кодів і дозволяє швидко й безпомилково вводити великий обсяг інформації. Розшифровка такого коду проводиться у двох вимірах (по горизонталі й по вертикалі). Datamatrix, Data Glyph, Aztec.

Штриховий код можна наносити при виробництві впакування (типографським способом) або використати самоклейні етикетки, які друкуються з використанням спеціальних принтерів.

Для зчитування штрих кодів використовуються спеціальні прилади, називані сканерами штрихових кодів. Сканер засвічує штрих код своїм освітлювачем і зчитує отриману картинку. Після цього він визначає наявність на картинці чорних смуг штрих коду. Якщо в сканері немає вбудованого декодера (блок розшифровки штрих коду), то сканер передає в прийомний пристрій серію сигналів, що відповідають ширині чорних і білих смуг. Розшифровка штрих коду повинна виконуватися прийомним пристроєм або зовнішнім декодером. Якщо сканер оснащений внутрішнім декодером, то цей декодер розшифровує штрих код і передає інформацію в прийомний пристрій (комп'ютер, касовий апарат і т.д.) відповідно до сигналів інтерфейсу, обумовленого моделлю сканера.

Розшифровка штрих коду. За допомогою штрихового коду зашифрована інформація про деяких найбільш істотних параметрах продукції. Найпоширеніший американський Універсальний товарний код UPC і Європейську систему кодування EAN. Найпоширеніші EAN/UCC товарні номери EAN-13, EAN-8, UPC-A, UPC-E і 14-розрядний код транспортного впакування ITF-14. Так само існує 128 розрядна система UCC/EAN-128. Відповідно до тої або іншої системи, кожному виду виробу привласнюється свій номер, що складається найчастіше з 13 цифр (EAN-13).

Візьмемо, приміром, цифровий код: 4820024700016. Перші дві цифри (482) означають країну походження (виготовлювача або продавця) продукту, що випливають 4 або 5 залежно від довгі коду країни (0024) - підприємство-виготовлювач, ще п'ять (70001) - найменування товару, його споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра (6) контрольна, використовувана для перевірки правильності зчитування штрихів сканером. EAN - 13: