Ветеран завжди в строю

Ковалінський належить до покоління, якому довелося сповна відчути на собі весь тягар бід і лих, які випали на минуле XX століття, особливо його першу половину. Народився він 10 липня 1922 року на Хмельниччині. А війна застала Степана у Північному Казахстані, у селі Чернігівка Кокчетавської області. Сюди ще в 1936 році, як і багато інших мешканців західноукраїнських земель, переселили їхню багатодітну родину. «12 ешелонів нас цілими сім’ями було відправлено в голий-голісінький казахський степ. — згадує Степан Йосипович. — Але наперекір всьому вижили…» В 1942 році його призва...  

Гордимося героєм

В п’ятому томі «Книги пам’яті України» в розділі «Миронівський район» значаться імена наших земляків-військових, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни. Серед них прізвище юхнівчанина Феодосія Ністратовича Коваленка. Скупі дані говорять: народився 1911 року, капітан. Загинув 27.12.1944 року. Ось і все. Лише кілька рядків. А за ними ж людська доля. Хто, звідки, чому? Не зважаючи на те, що вже минуло більше 60 років питання ятрять душі дослідників, істориків, а то і простих і людей, які намагаються відродити правду про невідомих героїв-земляків. Одним із них є сіл...  

Миронівський район в роки Великої Вітчизняної війни # 51

Повільно, не кілометрами, а метрами плацдарм розширювався. Після другого наступу Букринський плацдарм з’єднується з Балико-Шучинським. Потім з невеличким плацдармом під Монастирком, неподалік Ржищева. Під час третього наступу до Букринського плацдарму приєднується і невеликий клаптик вогненної землі з селами Канівського району Бучаком, Студениками, Селищем. Тепер весь плацдарм в довжину має кілька десятків кілометрів. Та після звільнення Києва він втрачає свою актуальність. Фронт від Києва відкочується далеко на захід. Про наслідки боїв, про стійкість і мужність наших воїнів завжди свідчитимуть братські мог...  

Миронівський район в роки Великої Вітчизняної війни # 50

Однак, які б не були труднощі, на 30 вересня плацдарм у довжину простягався на 11 кілометрів, у глибину — на шість. А гітлерівці на 55-кілометровому березі Дніпра від Ржищева до Канева зосередили 10 дивізій: з них п’ять танкових і дві моторизовані. Основна увага ворога була прикована до Букринського плацдарму. До речі, треба зауважити, що німецька дивізія майже в півтора рази більша по своїй чисельності і боєнасиченості від нашої дивізії. І другий, досить важливий на той час фактор: осінь була суха, добре використовувались навіть ґрунтові шляхи, не кажучи вже про те, що й залізниці чи шо...