У селі — колгосп ім. Шевченка, який має 2355 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2157 га орної землі. Основний господарський напрям — рільництво й тваринництво. Допоміжні галузі — садівництво, овочівництво та бджільництво. За успіхи, досягнуті в розвитку сільського господарства, 5 колгоспників нагороджено орденами й медалями, в т. ч. К А.Загорулько — орденом Жовтневої революції.

Село має восьмирічну школу, будинок культури, пологовий будинок.

Уперше Ємчиха згадується в історичних документах кінця XVIII ст. Під час революції 1905 року в селі відбувся страйк селян, які працювали в поміщицькій економії. Карателі жорстоко розправились із страйкарями. За мужність і героїзм на фронтах Великої Вітчизняної війни 32 жителі села нагороджено орденами й медалями СРСР.

Поблизу Ємчихи розкопано кургани доби бронзи (III — І тисячоліття до н. е.), скіфського (VII — VI ст. до н. е.) та сарматського (II — І ст. до н. е.) часів, а також курган кочівників X — XII ст. Біля села збереглися залишки городища часів Київської Русі.

Уродженцем села є доктор сільськогосподарських наук професор І. П. Коломієць.