Розділ: Незвідане
Астрономи з’ясували таємницю Великої Ведмедиці III
опубліковано - 19 серпня 2025
переглядів - 2002
шрифт -
Нове дослідження, опубліковане в Astrophysical Journal Letters, показало, що Велика Ведмедиця III може бути зовсім не галактикою, а компактним зоряним скупченням з ядром чорних дір і нейтронних зірок.
"Наша робота вперше показує, що ці об"єкти, швидше за все, є звичайними зоряними скупченнями", — пояснив співавтор дослідження Павло Круппа з Боннського університету.
Таємниця надлишкової маси
Головною особливістю Великої Ведмедиці III є її надзвичайно високе співвідношення маси до світності. Іншими словами, згідно з розрахунками, об"єкт виявився занадто «важким» для кількості світла, яке випромінюють його зірки. Довгий час це вважалося непрямим доказом наявності величезної кількості темної матерії — гіпотетичної речовини, яка не світиться і не поглинає світло, а проявляється через гравітацію.
Однак автори дослідження запропонували інше пояснення. Вони використовували моделювання N-тіл — техніку, в якій комп"ютер обчислює гравітаційні взаємодії тисяч зірок протягом мільярдів років. З"ясувалося, що при русі по Чумацькому Шляху Велика Ведмедиця III може поступово втрачати свої зовнішні зірки через тяжіння нашої галактики.
В результаті всередині залишилося компактне ядро з «зоряних залишків» — чорних дір, нейтронних зірок і декількох вцілілих яскравих зірок. Ці невидимі, але масивні об"єкти створюють ілюзію, що Велика Ведмедиця III містить темну матерію.
Чому це важливо
Якщо гіпотеза підтвердиться, інші слабкі супутники Чумацького Шляху, які вважалися карликовими галактиками, також можуть бути переглянуті. Насправді вони можуть виявитися так званими темними зоряними скупченнями — системами, які втратили більшу частину своїх зірок, але зберегли масивне ядро.
«Наші поточні результати дають нову основу для розуміння загадкових небесних об"єктів, а також відкривають нові перспективи для дослідження галактик», — підкреслив Круппа.
Це відкриття може знизити оцінки кількості темної матерії в околицях Чумацького Шляху та надати нове розуміння того, як зоряні системи еволюціонують під впливом гігантських галактик.
Таким чином, таємнича супутниця, яка десятиліттями вважалася карликовою галактикою, виявилася ключем до кращого розуміння природи зоряних скупчень і ролі темної матерії у Всесвіті.
