Розділ: Незвідане
Забутий переворот полюсів: чому стародавні мегаліти змістилися?
опубліковано - 30 вересня 2025
переглядів - 26
шрифт -
У світі археології існує загадка, над якою кращі уми бьются десятиліттями: чому так багато стародавніх святинь і мегалітичних споруд — від єгипетських пірамід до перуанських храмів — орієнтовані не на сучасний Північний полюс, а на порожнечу?
Згідно з дослідженням, проведеним корпорацією у 2020 році, відповідь може критися у глобальній катастрофі планетарного масштабу – періодичному зміщенні земної кори разом із полюсами. Ця гіпотеза, вперше висунута істориком Чарльзом Хепгудом, припускає, що вся літосфера нашої планети може час від часу зміщуватися, подібно шкірці апельсина, ковзаючи по в’язкій мантії.
Вчені проаналізували місцезнаходження понад двохсот стародавніх обєктів по всьому світу. З’ясувалося, що понад 80% «незрозумілих» зміщених структур — включаючи храми майя, єгипетські святилища та перуанські мегаліти — були ідеально орієнтовані на чотири точки в Арктиці, де, згідно з моделлю Хепгуда, Північний полюс міг бути розташований у різні геологічні епохи.
Дослідження малює вражаючу картину: наші предки будували свої найбільші святині, точно орієнтуючи їх на північний полюс свого часу. Але потім сталася планетарна катастрофа — можливо, викликана падінням великого метеорита або змінами в крижаному покриві. Земна кора змістилася, перенісши континенти в нові кліматичні пояси і відправивши колишні полюси в подорож по планеті.
Таким чином, згідно з моделлю, за останні 100 000 років Північний полюс встиг побувати в районі Гудзонової затоки, між Ісландією та Норвегією, а також в околицях Берингового моря. Кожен такий рух супроводжувався різкими змінами клімату і, можливо, загибеллю цілих цивілізацій.
Це також пояснює ще одну загадку – чому багато сучасних міст зберігають стародавні, здавалося б, нелогічні планування. Вони просто успадковують орієнтацію більш ранніх структур, які колись були ідеально вирівняні з іншим, забутим полюсом.
Відкриття змушує нас по-новому поглянути не тільки на археологію, а й на своє місце у світі. Якщо полюси дійсно зміщувалися неодноразово, то наша планета виявляється набагато більш динамічним і мінливим світом, ніж ми собі уявляли. А стародавні мегаліти – це не просто культові споруди, а мовчазні свідки глобальних катастроф, своєрідні стрілки компаса, застиглі в той момент, коли світ перевернувся з ніг на голову.
