<<<<< ШАНДРА. Історія села >>>>> # 3
Інші статті про село - 1 2 3 4 5 6 7

Реформа 1861 року проведена кріпосниками в інтересах кріпосників не принесла селянам ні сподіваної волі, ні землі. Вся краща земля, як і раніше, знаходилася в руках поміщиків. Так, в селі налічувалось 482 селянські двори і 2377 селян. Землі в селі нараховувалось 2555 десятин. З них кращої поміщику Адельгейму належало 1030 д., церкві – 36 і селянам гіршої – 1499 д. Отже, селяни одержали невеликі клаптики землі, але й ці клаптики були гірші і розміщені далеко від села. Реформою 1861 року селяни були розграбовані.

Тяжкий капіталістичний гніт і повне безправ'я спонукали селян на революційні виступи за землю і волю. І почали селяни “викурювати” поміщиків з їх дворянських гнізд. Велике селянське заворушення відбулося в селі в 1902 р. Орендатори Підгурський, Волянський, Адельгейм нещодавно визискували селян, користуючись їх тяжким становищем. Під час жнив вони наймали збирати хліба лише за 18-й сніп. Після важкої роботи з самого ранку до вечора, селянин повертався додому, нічого не заробивши. Селяни перестали виходити на роботу. Вночі на березі Шевелухи селяни почали збиратися на таємні наради.

Революція 1905-1907 рр., що прокотилася по всій Росії, новою хвилею охопила село Шандра. Селяни громили поміщицькі маєтки, забирали хліб і землю; вбили стражника, наздогнали і вбили в с. Степанцях Підгурського. Тертичного Степана і Антипенка Миколу, які вбили стражника, схопили, прив'язали до хвоста коневі, волочили і били по дорозі в Канів. Тільки Жовтнева революція принесла Їм волю. Робітники і селяни визволили їх з тюрми.

Меморіальна табличка на Свято-Михайлівській церкві

Особливо широкого розмаху набрав аграрний рух на селі в 1917 році. Всі революційні дії селянства скеровувалися активною участю комуністів. В 1919 році був створений комітет бідноти, до якого ввійшли Білошапка Федір Онуфрійович, Зінченко Карпо Денисович (голова комітету), Сидоренко Іван Павлович, Островий Пилип Михайлович. Населення повсякчас подавало допомогу Червоній Армії. Остаточно Радянська влада в Шандрі була встановлена в 1920 році. Назавжди і безповоротно минулися для бідноти Шанри тяжкі, похмурі часи панування царської сваволі, поміщицької кабали.

Незважаючи на голод 1921 року, викликаний розрухою після громадянської війни, до десятої річниці Жовтня трудівники села підійшли задоволеними. Була земля – споконвічна мрія селянина. З радістю взялися колишні бідняки працювати на себе, на свою державу. 11 серпня 1921 року в селі була створена із незаможних і малоземельних селян спілка “ Серп і молот”, до якої ввійшли фундатори: Пилип Литвиненко, Микола Куреня, Терешко Немлій, Яків Шевченко, Михайло Яценко, Кирило Амелін, Пилип Ярко.

В січні 1930 року селяни об'єдналися в сільськогосподарську артіль, за якою було закріплено навічно 3500 га родючої землі. Конон Козаченко запропонував назвати колгосп іменем великого Кобзаря, щоб увіковічнити його пам'ять.

У ході колективізації постало питання про долю заможних селян. Офіційна ідеологія зображувала їх як куркулів, лютих ворогів радянської влади. Як правило, основою їхнього добробуту була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість. Так, наприклад, той же Конон Козаченко, колгоспник, що запропонував увіковічнити пам'ять Т.Г. Шевченка, що віддав всю свою землю господарству не забажав розлучатися із своєю великою гарною хатою, збудованою своїми руками, покінчив з життям самогубством.

>>>>>

   
<<<< Назад