Таким чином, на території Миронівщини в 23 школах Канівського повіту Київської губернії навчалось 513 хлопчиків та 110 дівчаток.
В 1869 році на місці сучасної Миронівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1 починає працювати двокласна земська школа, яка мала близько 100 учнів і 5 учителів, а в 1876 р. відкривається однокласне народне училище, яке відвідувало 70 учнів. В 1896 р. в селі Миронівка діяло церковно-приходське училище, в 1900 р. відкрито однокласну міністерську школу.
Згідно з архівними документами в 1903 р. було виділено кошти на будівництво нової школи в Миронівці. З ІІ половини ХІХ ст. в багатьох навколишніх селах відкриваються навчальні заклади різних типів.
Церковно-приходська школа змішаного типу, в якій навчалися 50 учнів, розпочала свою роботу в селі Маслівка 15 листопада 1860 р. Навчальний рік тривав до 24 березня. В 1905 р. було побудовано нове приміщення двокласного (змішаного) училища, першим завідуючим якого був Титаренко К.Т. 1907 р. відбувся перший випуск учнів . Його наступником став Рукосуєв М.О. (1908-1910 р.р.). В цей час в училищі нараховувалось 137 учнів. Згодом , в 1915 р., пачало працювати двокласне міністерське училище, де налічується вже 213 учнів і 4 вчителі (завідуючий Ассонов Ф.А.).
В с. Вахутинці при церкві в 1863 р. діяла церковно-приходська школа, яку відвідували діти сіл Гулі та Владиславка. Є дані, що в 1898 р. тут навчалося 90 хлопчиків і 8 дівчаток, у 1900 р. - 45 дітей, в 1908 р. - 63 дітей (43 хлопчики та 20 дівчаток ). В 1910 р. в с.Владиславка при церкві Різдва Пресвятої Богородиці було відкрито власну школу. В зв ' язку з цим Вахутинська та Владиславська парафії розділили школи між собою.
В 1865 році в с.Зеленьки побудовано однокласну міністерську школу, яка через рік стала трьохкласною. Навчання тривало з 1 вересня до 5 червня. Вчителем працював Завальний Михайло. В 1903 р. в першому класі було 65 учнів, в другому - 45 учнів, в третьому - 27. Навчав учнів Кирило Тихий. Крім того, в будинку селянина Сядренка містилася початкова школа, де був перший клас (26 учнів), переважно діти заможних селян. В 1907 р. земство виділило кошти для будівництва другого приміщення школи, а в 1910 р. вона почала діяти як двокласна. В ній налічувалося 5 класів, 150 учнів, 6 вчителів. Перший директор - Бідний А.О. (1910 – 1918 р.р.).
В селі Юхни в 1860 р. при Богородицькій церкві було відкрито церковно-приходську школу. Вчителював у ній Олексій Газдієвський. Навчалось 25 дітей. На користь школи від громади виділяли 40 карбованців, один пуд борошна і 12 десятин землі. Була в селі також бібліотека з досить багатим зібранням літератури. В школі діяло три класи, де учні вивчали арифметику, історію Держави, Закон Божий, вчилися чистописанню. Священик церкви був помічником учителя. На початку ХХ століття земство виділило кошти на будівництво нової кам ' яної школи. Кошти були, але будували її самі жителі села. Кожен повинен був відпрацювати 6 днів на будівництві. Нову школу було відкрито в 1907 році.
На території села Карапиші діяло дві школи - однокласна і двокласна. Тут працювало 6 вчителів. Є відомості, що вчителював тут український письменник Степан Васильченко , який описав цей період життя в автобіографічних записах “Мій шлях” : “Після звільнення сяк-так, всякими застереженнями й умовами, одержав місце в убогій школі в селі Карапишах між безталанними вчителями… Школа тих часів - це тісна приземкувата селянська хата. Душно й темнувато в ній, бо вікон небагато та й ті запітніли”.

>>>>>