Селянство не мирилося з своїм безправним становищем. Улітку 1902 року маслівці відмовилися працювати, на панських економіях, рішуче вимагаючи підвищення оплати праці. Селянські виступи набули особливо гострого характеру в період першої російської революції. Цьому сприяла революційна пропаганда, роз: розповсюдження в селі соціал-демократичних видань та прокламацій. Одним з активних розповсюджувачів революційної літератури був син наймита Яків Латута, виключений з гімназії з «вовчим квитком» і відданий під нагляд поліції за революційну діяльність. Селяни явочним порядком намагались ліквідувати несправедливість «великої реформи», прагнучи повернути те, що у них відібрали під час її здійснення.

Маслівський поміщик у травні 1905 року скаржився канівському справникові, що 100 селян самовільно скосили 40 десятин луків, завдавши йому збитків на 1200 крб. За участь у революційних виступах протягом 1906 року було заарештовано 20 селян Маслівки і навколишніх сіл. Та незважаючи на жорстокі репресії, селянські заворушення в Маслівці й сусідніх селах тривали з 1905 до 1907 року.

Після столипінської реформи розшарування селян Маслівки посилилося. На 1912 рік у селі було 339 селянських господарств (1299 Десятин землі), з них 14 - безземельних, 175 — малоземельних (до 3 десятин). Один кінь припадав майже на 6 господарств, одна свиня — на 5 господарств і одна корова — на 2 господарства. А 21 заможне господарство мало 49 коней; 43 корови та 46 голів молодняку, 56 свиней. Вони багатіли за рахунок нещадного визиску бідноти, яка не могла вилізти з нужди й злиднів.

Самодержавство тримало трудящі маси в темряві й неуцтві. Селяни були позбавлені елементарного медичного обслуговування. В селі працювала тільки одна церковнопарафіяльна школа, відкрита в 1860 році, в ній навчалося лише 50 учнів, переважно дітей багатіїв. Школа не мала ні підручників, ні наочних приладь. Викладання й читання літератури українською мовою суворо заборонялося.

>>>>>